Міська територія
Міська територія — населений пункт з високою густотою населення і техногенним середовищем. Міські території створюються і розвиваються завдяки урбанізації й мають різні форми, як-от: міста, містечка, конурбації, передмістя. В урбанізмі термін міська територія є контрастивним до терміну сільська місцевість, а в соціології міста — до терміну природне довкілля. Створення ранніх попередників міських територій під час урбаністичної революції (термін запропонував Гордон Чайлд; почалася в 4-тому тисячолітті до н. е. з появою міст) призвело до створення людської цивілізації з сучасним містобудівним плануванням, яке поряд з іншими діями людини, такими як експлуатація природних ресурсів, призводить до впливу людини на довкілля.
Визначення
Визначення міської території відрізняється різних країнах світу. Але зазвичай найменшою густотою населення для міської території вважають 400 чоловік на квадратний кілометр. В європейських країнах міські території визначаються на основі міського типу землекористування, яке не дозволяє відстані між об'єктами забудови більшої 200 м, і використовують супутникову зйомку замість переписних кварталів для визначення меж міської території. В менш розвинених країнах додатково до вимог землекористування і густоти населення, іноді використовують вимогу про те, що більшість населення, як правило 75 %, не займається сільським господарством та / або рибальством.