Міський голова Слов'янська

Міські голови Слов'янська — очільники міста Слов'янськ.

Голова Слов'янської міської громади Вадим Лях, 2020

Самоврядування за часів Тору

Місто виникло у 1645 році. Сьогодні, на жаль, достеменно не відомо, як відбувалося самоврядування за часів фортеці Тор. Відомо, що там був козацький устрій, й старосту обирали за козацькими традиціями. Основним завданням старости була оборона території від татарських нападів. Цей же староста для оборони замків використовував також місцеве населення, що на 90 % складалося з козаків, а інші солевидобувачі й інші промисловці.

Російська імперія

16851764 роки Тор — сотенне містечко Ізюмського полку, 1784 року перейменоване на Словенськ (пізніше — Слов'янське), з того ж часу повітове місто Словенського повіту Катеринославського намісництва

З 1787 року заштатне місто Ізюмського повіту Слобідсько-Української1835 року Харківської губернії).[1]

Списку міських голів 1700-1850-х років не збереглося. Відомі лише поодинокі бургомістри (саме так називалися міські голови за часів РІ), що уславилися великими здобутками для Слов'янська.

Перелік відомих бургомістрів з ХІХ століття по 1917 рік

  • 1826—1845 — Мартиненко Семен
  • 1859—1868 — Карякін Іван
  • 1868—1873 — Зубашев Лук'ян
  • 1873—1877 — Зубашев Василь
  • 1877—1881 — Савєльєв Ілларіон
  • 1881—1892 — Зубашев Лук'ян
  • 1892—1894 — Лазьмін Павло
  • 1895—1897 — Карякін Василь
  • 1897—1917 — Лазьмін Павло (останній бургомістр)

Українська революція

Міські голови у часів Української революції 1917—1921 років

  • Зубашов Іван Якович — міський голова Слов'янська у 1917—1918 роках. Обраний на Ізюмському з'їзді навесні 1917 року після Лютневої революції. Голова міської «Просвіти». Видав розпорядження про організацію курсів українізації для вчителів міста влітку 1917 року. За інформацією автора вбитий більшовиками[2].
  • Завенягін Авраамій — 1918, мер під час гетьманату Української Держави.
  • Шишков Петро — 1919, більшовик, член РСДРП. У першій половині лютого 1919 був вибраний новий збір народних депутатів з 17 людей, в якому були лише комуністи.
  • Завенягін Авраамій — 1919—1920, член ВУЦВК та ЦВК СРСР

УРСР

Голови міськвиконкому

  • Карасьов Михайло — 1931—1932

Бургомістри німецької військової адміністрації

  • Федір Виноградов — 1941—1943, бургомістр під час німецької окупації Слов'янська. Був заарештований німцями у травні 1943 року за недостатню боротьбу проти міського осередку ОУН (б)[3].
  • Василь Олешкевич — 1943, заступник бургомістра Слов'янська після арешту Виноградова[4].

Відновлення радянської влади

У 1945—1948 роках у місті не було виборчої влади.

  • Карякін Олександр — 1948—1953
  • Білокінь Степан — 1953—1959
  • Литвинов Володимир — 1963—1967
  • Толстогребов Валентин — 1967—1970
  • Горкуленко Іван — 1971—1974
  • Горпінченко Олексій — 1974—1981
  • Сбітнєв Володимир — 1981—1985
  • Кубишкін Микола — 1985—1987
  • Палій Іван — 1987—1988
  • Гончар Володимир — 1988—1991

Україна

Міський голова[5]

Окупація міста Росією («народний» мер Слов'янська)

Звільнення міста 5 липня 2014 року

Децентралізація, територіальна громада

Голова Слов'янської територіальної громади

Слов'янська військово-цивільна адміністрація

26 травня 2021 року рішенням Президента України Володимира Зеленського на території Слов'янської міської об'єднаної територіальної громади утворено військово-цивільну адміністрацію[6]. Повноваження мера Вадима Ляха призупинено.

Примітки

  1. СЛОВ`ЯНСЬК , МІСТО ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛ.. resource.history.org.ua. Процитовано 29 травня 2021.
  2. ОЛЕКСАНДР ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ. «ПРОСВІТА» ПІД БАГНЕТОМ.. lozovahistoricclub.narod.ru. Процитовано 10 жовтня 2021.
  3. Майдан-Восток. Статьи. Бандерівське підпілля на Донбасі під німецькою окупацією. maidan.org.ua. Процитовано 10 жовтня 2021.
  4. Слов’янськ «Історії міст і сіл Української РСР». Частина 2 | Слов'янськ | Історія, історичні події | Донецька область № 659. mistaua.com (укр.). Процитовано 10 жовтня 2021.
  5. arkasha. Мэры Славянска в лицах. slavinfo.dn.ua (ru-ru). Процитовано 29 травня 2021.
  6. Зеленський указом створив Слов’янську міську ВЦА. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 29 травня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.