Міхал Лісткевич

З 1969 працював як спортивний журналіст в редакціях «Tempo» і «Sztandar Młodych», після закінчення навчання, у 1977—1987 роки, був варшавським кореспондентом журналу «Sport», у 1987—1989 роки працював у тижневику «Tak i Nie».

В 1973 році став футбольним суддею, а 13 років потому, з 1986 року, арбітром міжнародної категорії (арбітром ФІФА). Обслуговував матчі на чемпіонаті Європи 1988 року, в літніх Олімпійських іграх 1988 року, чемпіонатах світу 1990 (де став першим і досі єдиним польським арбітром, що під час фінального матчу виступив у ролі помічника головного судді[5]) і 1994 років. Кар'єру арбітра закінчив у 1996 році, обслуживши біля 1100 матчів, у тому числі 150 міжнародних.

З 1979 по 1984 рік засідав у правлінні Польської баскетбольної асоціації. У 1989 року був прес-аташе футбольної асоціації, пізніше послідовно секретарем міжнародного відділу та заступником генерального секретаря футбольної асоціації, а в період з 1995 по 1998 рік генеральним секретарем. Згодом обіймав також посаду віце-президента футбольної асоціації, з якої пішов у відставку в середині 1993 року.

Від 28 червня 1999 року по 30 жовтня 2008 року обіймав посаду 23-го президента футбольної асоціації, замінивши Мар'яна Джуровича і за час роботи призначив чотирьох тренерів національної збірної (Єжи Енгкля, Збігнева Бонека, Павела Янаса і Лео Бенгаккера). Під час йоого президентства польська національна збірна виходила у фінальну частину чемпіонатів світу в 2002 і 2006 роках, а також чемпіонату Європи 2008 року.