Міхо Мосулішвілі

Міхо Мосулішвілі народився 10 грудня 1962 роу в селі Арашенда, Кахеті, Ґурджаанськиї муніципалітет Грузії.

У 1986 році закінчив Тбіліський державний університет, геолого-географічний факультет за фахом інженера-геолога (геологічні зйомки, пошуки і розвідка родовищ корисних копалин).

А також 1981 −1984 роках навчався на вторинний факультет за спеціальністю кінодраматургія (творча майстерня Ерлом Ахвледіані[1] і Давіт Агіашвілі[2]).

Він живе в Тбілісі зі своєю дружиною, з дочкою і з німецьким догом на ім'я Фінніган[3]. Любить гори і як він думає: «слово почало все і слово закінчить все на білому світі …»

• Лісовий Людина[4], Тбілісі, видавництво міністерство культури, 1988 р. — Трагедія
• Ікони Місячного Дня[5], Тб., вид. «Мерані», оповідання, новели та мініатюри, 1990 р.
• Убив Змій для Бога[6], Тб., вид. «Іліа», грузинські народні заклинання, зібрав і записав у вигляді віршів Міхо Мосулішвілі, 1993 р.
• Простір у вертикаль[7], Тб., Вид. «Мерані», оповідання, новели та мініатюри, 1997 р.
• Лицар в усі Пори[8], Тб., Вид. «Бестселер», роман з двовікової життя Семи поколінь родини Андронікашвілі, 1999 р.
• Політ Без Бочки[9], Тб., «Видавництво Бакура Сулакаурі», крутійський роман про грузинських і нігерійських емігрантів в Німеччині, 2001 р. — ISBN 99928-974-2-4
• Бендела[10], Тб., Вид. «Саарі», документальний роман про футболіста Бенделіані Зазе Джумберовича, 2003 р. — ISBN ISBN 99928-39-69-4
• Лебеді Під Снігом[11], Тб., вид. «Саарі», мініатюри і есе, 2004 р. — ISBN 99940-29-30-4
• Майже Пікассо і по трошечки Босх, з правого боку[12], Тб., Вид. «Саарі», сім смішних п'єс, де не зовсім безнадійно спрятані сльози (автор карикатури «Міхо Мосулішвілі з трубкою» на обкладинці книги — Заал Сулакаурі), 2010 р. — ISBN 978-99940-60-87-0
• Важа-Пшавела[13], біографія, 2011, — ISBN 978-9941-9179-6-7

У перекладі Міхо Мосулішвілі грузинською мовою окремими книгами надруковані детективи Бориса Акуніна з циклу "Пригоди Ераста Фандоріна ":

• Борис Акунін — Азазель (აზაზელი), видавництво"Арете", 2004 р. — ISBN 99940-745-8-X
• Борис Акунін — Турецький гамбіт (თურქული გამბიტი), — видавництво «Квіріс палітра», 2006 р. — ISBN 99940-42-07-6
• Борис Акунін — Левіафан (ლევიათანი), видавництво "Квіріс палітра ", 2006 р. — ISBN 978-9941-413-98-8
• Гай Светоній Транквілл — Життя Дванадцяти цезарів (თორმეტი კეისრის ცხოვრება), видавництво «Пегасі», 2011, — ISBN 978-9941-9206-1-5

• Згадуїте мене, Давід... (Давід IV), 2010, сценарій документального фільму для режисера Георгій Овашвілі.
• Дім із камін, 2012, драма, 90 хв, для режиссера Ніна Хатіашвілі
• 1907 (Важа), 2013, трагікомедія, 90 хв, для режисера Іраклії Чхіквадзе
• Доля, 2014, трагікомедія, 90 хв, для режисера Константін Члаідзе.

• Мій Друг Гітлер, співавтор сценарію з Андро Єнукідзе (за мотивами однойменної п'єси Юкіо Місіма), 1999.
• На першому каналі грузинського телебачення Ніч Дрібних Зірок (45-серійний телесеріал), співавтор сценарію — 2000.

• Танець з мерцями[14] (комічний трилер), (2010) — режисер Зураб Канделакі.
• Смерть Гуарама Мампалі, (1989), режисер Бадрі Мікашавідзе.
• Павук, (1988), режисер Бадрі Мікашавідзе.
• Лісовий Людина (у перекладі: Чудо лісове вбито весною[15], (1987), режисер Бадрі Мікашавідзе.

• Казка вкраденого нового року — У державному театрі імені Акакія Церетелі (місто Чіатура), режисер Сосо Немсадзе, 2008 р.
• Тринадцяте Експериментальне (співавтор Андро Єнукідзе), (трагікомедія) — У тбіліському театрі німих імені Автанділа Ціхішвілі, режисер Олександр Лабадзе, 2002
• Різдвяний гуска з айвою (комічний трилер) — У театрі «Театральний підвал у Ваке», режисер Гурам Брегадзе, 2009 р.
• Енкі-Бенк (Веселий Револьвер) — У тбіліському дитячому театрі на проспект Агмашенебели № 60, режисер Натіа Кавсадзе, 2008 р.
• Біле Воїнство (трагікомедія) — У театрі юнного глядача «Біла вільна», режисер Георгій Ратіані, 2005 р.
• Важа-Пшавела, або спостереження невідомого (міфо-ритуальна п'єса в одному акті), читка, Театр кіноактора імені Михайла Туманішвілі, режисер Хатуна Мілорава, 2013
• Гусак з айвою (комічний трилер) - У державному театрі міста Руставі, режисер Гурам Брегадзе, 2013
• Моя вільшанка (сумна, занадто сумна комедія) - У муніципальному театрі міста Болнісі, режисер Зураб Хведелідзе, 2013
• Моя вільшанка (сумна, занадто сумна комедія) - Тбіліський театр імені К. Марджанішвілі, режисер Хатуна Мілорава, 2014

• Премія міністерства культури Грузії за п'єсу Тринадцяте Експериментальне, (співавтор Андро Єнукідзе) 1991.
• Премія міністерство культури Грузії за п'єсу А завтра Прем'єра, (співавтор Єнукідзе Андро Володимирович), 1989.
• Призер щорічного літературного конкурсу «Формула-НЛО» — 2006 (ПРОЗА)
• Перша премія мерії міста Тбілісі, Тбіліського Управління молодіжних справ і союзу любителів книг «Бестселер» за роман Лицар в усі Часи, 1998.
• Премія комітету грузтелерадіо за радіоп'єсу Лісовий Людина, 1987.
• Новела Глухомань[16] потрапив у шорт-лист ключових творів сайту «Точка Зору»(за осінь -зиму 2005–2006 року. Голосували: Олексій Караковський, Олексій Петров)
• Новела Глухомань посіла друге місце на конкурсі «Бекар» 2005, в розділі «Джаз та рок»
• Диплом першого ступеня першого Міжнародного творчого конкурсу «Вічна Пам'ять!» за оповідання Сяйво сніжного дня
• «Містер Зимовий Дебют 2006» в номінації «Проза» на міжнародному літературному клубі «ІНТЕРЛИТ»
• Премія інтернетного журналу «Квалі» за п'єсу Веселий Револьвер, 2003.
• Премія спілки письменників Грузії за п'єсу Біле Воїнство, 1998.
• Диплом Лауреата 1-го етапу Третього Міжнародного літературного конкурсу «Вся королівська рать» за новелу Глухомань, у номінації: Есе та новели
• Хертвісі (літературна премія)[17] для розповіді Учора ввечері про битву Дідгорі[18] — 8 грудня, 2007
• Гала (літературна премія)[19] для біографічної книги Важа-Пшавела[20] — 8 жовтня, 2011

Присвоєна «Медаль Честі» («Honor» Medal) — 7 березня 1998 року по наказу № 132 Президента Грузії (через ювілею до 150-річчя з дня народження літературного журналу «Ціскарі» — у газеті «Сакартвелос Республіка», 15 березня, 1998 року).

• Міхо Мосулішвілі біографія
• Archanda, which is invisible
• MOSULISHVILI MIKHO
• Міхо Мосулішвілі, «Хто такий Паруйр Севак?» стаття про поета Севак Паруйр Рафаелович
• Мы в эту жизнь приходим не для вражды, не для зла, но ради любви
• «Сияние снежного дня»^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Долой идеал демонизма!
• «Новая» старая литература
• Сначала честь, а все остальное потом
• Интервью с акцентом
• Назвался груздем, но никуда ни полезу!
• На «Точка. Зрения»
• «Семейное слово», или Кто такой Гасси Джек?