Мішель Делон

Міше́ль Дело́н (фр. Michel Delon *1947) — французький літературознавець, професор в університеті Париж IV Сорбонна. Дослідник епохи Просвітництва, зокрема історії ідей та літератури лібертинізму. Фахівець творчості маркіза де Сада, Казанови та Дені Дідро. Один з видавців «Європейського словника Просвітництва» (1997).

Мішель Делон
фр. Michel Delon
Народився 4 серпня 1947(1947-08-04)[1] (74 роки)
Париж, Франція[1][2][…]
Країна  Франція[3][4][…]
Діяльність історик літератури, викладач університету, педагог, науково-педагогічний працівник, романіст, філолог, літературознавець
Галузь Французька література[3] і 18th-century French literatured[5]
Знання мов французька[6][3][…]
Заклад Паризький університет, Університет Париж IV[4] і Університет Париж X Нантер[4]
Членство Туринська академія наук[1]
Magnum opus Casanova : Histoire de sa vied
Нагороди

Gay-Lussac-Humboldt-Prized (2013)

Біографія

Після навчання на філологічному факультеті в Сорбонні, Мішель Делон з 1973 року викладав літературознавство та історію літератури в Університеті Кан — Нижня Нормандія, з 1981 року — в Орлеанському університеті. 1985 року Делон одержав державний докторат й написав дисертацію під керівництвом Робера Мозі. 1988 року Делон став професором в Університеті Париж X Нантер. З 1997 року він професор в університеті Париж IV Сорбонна.

Відзнаки
  • 2013 : Французько-німецька Премія Гей Люссака — Гумбольдта[7]

Вибрані публікації

Повну бібліографію див.: Офіційний сайт Паризького університету Сорбонна

Монографії
  • L'idée d’énergie au tournant des Lumières, 1770–1800, Paris, PUF, coll. Littératures modernes, 1988.
  • Les liaisons dangereuses de Laclos, Paris, PUF, coll. Etudes littéraires, l986.
  • La littérature française du XVIIIe siècle, avec Pierre Malandain, Paris, PUF, coll. Premier cycle, 1996.
  • L'invention du boudoir, Paris, Zulma, coll. Grains d'orage, 1999.
  • Le savoir-vivre libertin, Paris, Hachette-Littératures, 2000. (Rééd., coll. Pluriel, 2004).
  • Albums de la Pléiade: Denis Diderot, bibliothèque de la Pléiade, éditions Gallimard, 2004
  • Casanova, histoire de sa vie, Paris, Gallimard, coll.Découvertes, 2011.
  • Le principe de délicatesse: libertinage et mélancolie au XVIII×10{{{1}}} siècle, Paris, Albin Michel, 2011.
  • Diderot cul par-dessus tête, Paris, Albin Michel, 2013.
Редагування, коментарі
  • Le Regard et l'Objet. Diderot critique d'art, éd. avec Wolfgang Drost, Heidelberg, Winter, 1989.
  • Dictionnaire européen des Lumières, Paris, PUF, 1997. (Éd. anglaise, 2001 ; rééd. coll Quadrige, 2007.)
  • Sade en toutes lettres. Autour d'Aline et Valcour, éd. avec Catriona Seth. Paris, Desjonquères, 2004.
  • Histoire de la France littéraire, vol. 2 : Classicismes, éd. avec Jean-Charles Darmon. Paris: PUF, coll. Quadrique, 2006.
  • Sade, Œuvres, Paris, Gallimard, Bibl. de la Pléiade, 3 tomes, 1990–1995.
  • Diderot, Ruines et paysages, Salon de 1767, et Héros et martyrs. Salons de 1769, 1771, 1775 et 1781, éd. avec Else M. Bukdahl et Anne Lorenceau, Paris, Hermann, 1995.
  • Anthologie de la poésie française du XVIIIe siècle, Paris, Gallimard, coll. Poésie, 1997.
  • Diderot, Contes et romans, Paris, Gallimard, Bibl. de la Pléiade, 2004.
  • Mémoires de Suzon, sœur de D.. B….. et La Messaline française, dans : Romanciers libertins du XVIIIe siècle, sous la direction de Patrick Wald Lasowski, tome II, Paris, Gallimard, Bibl. de la Pléiade, 2005.
  • Restif de La Bretonne, Les Nuits de Paris, préface de, Jean Varloot, Paris, Gallimard, coll. Folio, 1986.
  • Jacques-Antoine de Révéroni Saint-Cyr, Pauliska, ou la Perversité moderne, Paris, Desjonquères, 1991.
  • Jean-Baptiste Louvet de Couvray|Louvet de Couvray]], Les Amours de Faublas, Paris, Gallimard, coll. Folio, 1996.
  • Choderlos de Laclos, Les Liaisons dangereuses, Paris, Livre de poche classique, 2002.
  • Gabriel Sénac de Meilhan, L'Emigré, Paris, Gallimard, coll. Folio, 2004.

Примітки
  1. Туринська академія наук — 1757.
  2. Babelio — 2007.
  3. OCLC. VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #121610527 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. Attribution du Prix Gay-Lussac Humboldt 2013 (фр.). Ministère de l'Enseignement Supérieur et de la Recherche. Процитовано 13 червня 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.