Орлеанський університет

Історія університету починається в 1230 році. У цьому часі в Сорбонні було заборонено викладати римське право і студенти були змушені шукати школу поза Парижем. У 1235 році Григорій IX дозволяє викладати право в Орлеані і, таким чином, засновуються юридичні школи, які працюють протягом півстоліття. Папа римський Климент V в 1306 році засновує університет, який стає третім університетом Франції, після Сорбонни і Університету Тулузи. У ньому викладають римське і цивільне право. У середні віки тут навчалося понад 5 тис. студентів з Франції, Німеччини, Лотарингії, Бургундії, Шампані, Пікардії, Нормандії та Шотландії. Університет був надзвичайно популярний у всій Європі протягом чотирьох століть. Поступово університет занепадає і в 1793 році вирішено його закрити[6]. Університет відкривається наново тільки в 1960 році.

Великий хол університету

До складу університету входить 4 факультети, один інститут та політехнічна школа.

• Мішель Делон — французький літературознавець.

• Йоганн Рейхлін — німецький філософ і гуманіст.
• Жан Кальвін — богослов, реформатор церкви, засновник кальвінізм а.
• Етьєн де ла Боесі — французький письменник і філософ, друг Монтеня.
• Теодор Агріппа д'Обіньє — французький поет, письменник та історик.
• Теофраст Ренодо — журналіст, видавець газети "La Gazette ".
• П'єр Ферма — французький математик, один з творців аналітичної геометрії, математичного аналізу, теорії ймовірностей та теорії чисел.
• Мольєр — творець жанру класичної комедії, актор і директор театру.
• Шарль Перро — письменник-казкар, поет і критик.
• Есташ Дешан — середньовічний французький поет.
• Жан де Лабрюєр — французький письменник-мораліст.

• Сайт університету