Набатейське царство

Набатейське царство (араб. المملكة النبطية‎) — монархічна держава в ІІІ ст. до н. е. — ІІ ст. н. е. Утворена семітськими племенами набатеями. Займала території сучасних Йорданії, Ізраїлю, Сирії та Саудівської Аравії. Столиця Набатейського царства — Петра в долині Ваді Рам (Йорданія).

Набатейське царство
ІІІ ст. до н. е. – 106 н. е.
Розташування Nabatea
Царство у часи розквіту
Столиця Петра
Мови набатейська арамейська
Релігії арабське язичництво
Форма правління монархія
ЦарАретас I (168—144 до н. е.)
Історичний період Античність
 - Засновано ІІІ ст. до н. е.
 - підкорено Римом 106 н. е.
Площа 200 000 км2
Валюта набатейський динар
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Набатейське царство

Набатея при своєму утворенні зайняла більшу частину території Едому (Ідумеї), і виявилася об'єктом суперництва молодих держав діадохів — птолемеївського Єгипту і держави Селевкідів, зацікавлених в торгівлі з Аравією: караванні шляхи, якими відбувалася торгівля прянощами і пахощами, проходили по набатейській території. У 312 р. до н. е. один з діадохів Антигон I Одноокий зробив спробу захопити Петру, однак зазнав невдачі. Набатея до початку II ст. до н. е. залишалася в сфері впливу птолемеївського Єгипту, і при занепаді держави Селевкідів почала територіальну експансію.

Спадкова монархія в Набатеї веде відлік з воцаріння Арети I в 169 р. до н. е. Набатейське царство змагалося з Хасмонейською Юдеєю, під час правління Арети III в 84 р. до н. е. підкорило Дамаск і частину Сирії. Протягом римської експансії в I ст. до н. е. — I ст. н. е. Набатея зуміла зберегти незалежність і союзницькі відносини з Римом — наприклад, набатейські війська виступали союзниками Риму під час облоги Титом Єрусалима. У 105 р. Траян після смерті Раббеля II приєднав Набатею до Риму, утворивши на її території провінцію Кам'яниста Аравія (Arabia Petraea).

Назва
Петра (столиця набатеїв)
Національний парк Шивта
  • Набатейське царство — назва в радянській історіографії.
  • Набатейське королівство (англ. Nabataean Kingdom, араб. المملكة النبطية‎‎, al-Mamlakah an-Nabaṭiyyah)
  • Набатейська держава, або Набатея (англ. Nabatea)

Набатейська мова

Ймовірно, набатейці були арабським плем'ям, але писали вони арамейською, використовуючи при цьому своєрідний шрифт. До нас дійшла велика кількість набатейських написів.

Царі Набатеї

Арета (Harith) I

Правив з 169 р. до н. е.

У російськомовній літературі іноді Харітат, титулатура — тиран, далі змінюється на базилевс.

Згадується в Біблії: 2-га книга Макавеїв 5:8: Кінцем його (Ясона, первосвященика) злісного життя було те, що, звинувачений перед Арета, володарем Аравійським, він бігав з міста в місто, всіма переслідуваний

Раббель I

Правив з 140 р. до н. е.

Арета II

Правив з 120 (110?) до 96 р. до н. е. Початок зіткнень з Юдеєю внаслідок експансіоністської політики Александра Янная.

Ободас (Avdat) I

Правив з 90 р. до н. е.

Війна з Юдеєю, поразка Александра Янная біля Голанських висот. Заснування Авдата (пустеля Негев). Активно допомагав Риму в завоюванні Юдеї

Арета III

Правив з 87 до 62 р. до н. е.

Ворожнеча з Хасмонеями, завоювання Дамаска (84 до н. е.), Вторгнення в Юдею, смерть Александра Янная, правління його дружини Шломціон, її смерть, боротьба за Хасмонейський трон між Гірканом і Арістобулом, перемога Арістобула і втеча Гіркана в Набатею. Облога Єрусалима Аретою і Гірканом в 65 до н. е., поява римлян, звернення Хасмонеїв до них, посилка Помпеєм Скавра для зняття облоги Єрусалима.

Ободас II

Коротке правління (кілька місяців), деталі невідомі

Малих (Малх) I

Правив з 60 до 30 р. до н. е.

Ім'я арамейською — «цар». Син Одобаса II, альянс з парфянами при захопленні останніми Сирії і Палестини в 40 до н. е., після повернення римлян в 34 до н. е. конфіскація останніми околиць Єрихону і гавані на Червоному морі. Війна з Іродом, поразка під Філадельфією (Амманом).

Ободас III

Правив з 30 до 9 р. до н. е.

Розквіт культури, масове храмове будівництво, включаючи авдатський храм.

Арета IV

Правив з 9 р. до н. е. по 40 р. н. е.

Коли цар Набатії Арета IV прийняв владу, минаючи Августа, останній розгнівався і навіть подумував про те, щоб відняти царство у Арети і приєднати Набатею до Юдеї. У 7 р. до н. е. Арета був затверджений царем. (І. Ш. Шифман, Цезар Август: на вершині влади).

Розквіт торгівлі, храмові комплекси виконують банківські функції, дочка Арети виходить заміж за Ірода Антипу, Одруження Ірода Антипи на Іродіяді, повернення дочки Арети в Набатею, похід Арети проти Ірода, поразка Ірода, звернення Ірода до Тиберія, наказ губернатору Сирії надати Іродові військову допомогу проти Арети.

Римська провінція Кам'яниста Аравія (Arabia Petraea), утворена на території Набатейського царства

Дамаск все ще набатейський, Апостол Павло у 2 посланні до Коринтян 2 Кор. 11:32-33: «У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене, і я в кошику спущений з вікна по мурі і уник його рук».

Малих II

Правив з 40 до 70 р. н. е.

Інтенсивна торгівля через червономорські порти (Аль-Латт, нинішні Ейлат/Акаба), союзництво з Римом, посилка військ на допомогу Титу, що облягав Єрусалим (5000 кінноти і 1000 піхоти).

Раббел II

Правив з 70 до 105 р. н. е.

Останній з царів, після його смерті Траян приєднує Набатею, 22 березня 105 р. едикт про утворення провінції Кам'яниста Аравія (Arabia Petraea).

Див. також

Бібліографія

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Набатейське царство

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.