Навроцька Ольга Володимирівна

Ольга Володимирівна Навроцька (дівоче прізвище Вітвицька, нар. 15 лютого 1974(19740215), Київ, УРСР) — українська дизайнерка, режисерка, фотографиня, стилістка, письменниця та власниця бренду NAVRO.

Ольга Навроцька
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Ольга Володимирівна Вітвицька
Дата народження 15 лютого 1974(1974-02-15) (47 років)
Місце народження Київ, Українська РСР
Громадянство  Україна
Національність українка
Професія дизайнерка
режисерка
Мова українська
російська
англійська
Співпраця Наталія Могилевська
ВИА Гра
Віра Брежнєва
Марія Єфросініна
Ірина Білик и т.д.
Лейбл NAVRO (2007-нині)
navro.ua

Життєпис

Ольга народилася у Києві, закінчила школу № 57. У дитинстві Ольга хотіла бути модельєром одягу. У 14 років Ольга почала відвідувати студію нині відомого московського дизайнера Аліси Толкачьової, що мала тоді 20 років.

Після року занять у Толкачевой, Ольга вирішила вступити до Київського технологічного інституту легкої промисловості.

Вступити не вийшло через великий конкурс, так як це був тільки перший рік набору художників-модельєрів.

Після невдалої спроби вступити до інституту Ольга пішла до мультиплікаційної студії і почала вивчати ази мультиплікації.

Потім пішла вчитися на географічний факультет на заочному.

Потім Ольга почала писати казку, і захотіла її проілюструвати. Зрозумівши, що її не вистачає академподготовкі пішла малювати до своєї тітки, яка є художник і майстер гобелена. Вона ходила до неї три рази на тиждень — вони малювали натюрморти, гіпс, плели гобелени. Малюючи ескізи до своїх оповідань, плавно перейшла на ескізи одягу.

Початок кар'єри

Ольга працювала помічником президента нафтової компанії. В одній будівлі з цією компанією знаходився офіс «Русского Радио», програмним директором якого була Ольга Горбачова. Їх познайомив колишній чоловік Навроцької.

Одного разу Горбачова попросила показати свої ескізи, які вона хотіла показати Ірині Білик.

Так Навроцька почала працювати з Білик, першим проєктом став сольний концерт «Ома» Білик 1997 року, для якого Ольга створила одяг Білик та її балету.

Займалася створенням одягу для музичних кліпів, працювала стилістом для журналів Viva, ELLE, FHM, для телевізійних мюзиклів і шоу «Танці з зірками».

З 2005 року

Ольга працювала в проєкті «Шанс», де одягала учасників. 2005 року відкрила студію дизайнерського одягу, 2007 — зареєструвала ТМ NAVRO.

18 лютого 2011 року, відбулася презентація книги Навроцької «Життя після смерті Маші звичайної». У травні 2011-го показала свою першу колекцію під брендом NAVRO.

У 2012 році Ольга презентувала дебютний короткометражний фільм «Інспектор» — життєстверджуючу історію про кінець світу. Головний меседж фільму: «Хороших людей все-таки більше, саме це нас і врятує».

Навесні 2012 року Ольга Навроцька спільно зі стилістом Ольгою Слонь запустила другу лінію одягу QUEEN CASUAL by NAVRO. Під цією маркою були випущені три колекції.

Першу свою дизайнерську колекцію Little House Ольга показала в рамках Ukrainian Fashion Week в 2014 році. З 2016 торгова марка NAVRO вийшла на міжнародний ринок.

У 2018 році зняла кліп для Fahot — «Мантра»[1] та для гурту ТНМК — «Янголи»[2].

Літом цього ж року показала світу своє fashion video Inseparable (fashion-video) на фестивалі La Jolla Fashion Film Festival в Каліфорнії Ольга Навроцька була представленна в семи номінаціях, та отримала приз як «Кращий художник по костюмах» та «Найкраще відео» за ролик «Inseparable» («Нерозлучні»).

Як художник по костюмам, співпрацювала з Іриною Білик, Таїсією Повалій, Глюкозою, Світланою Лободою, Ані Лорак, Тіною Кароль, Марією Єфросініною, Вірою Брежнєвою, Наталею Могилевською, Аллою Пугачовою, Філіпом Кіркоровим, Андрієм Данилком, Валерією, Сергієм Лазарєвим, Людмилою Гурченко, Олексієм Чадовим, групою ВИА Гра і Валерієм Меладзе, Жанною Фріске.

Приватне життя

Перший шлюб: Навроцький.

З 2009 у стосунках з Михайлютою Олегом Ігоровичем (Фагот з ТНМК).

Премії
  • 2004 — «Стиліст року» в конкурсі «Чорна перлина»;
  • 2009 — «Ікона стилю» від Elle Awards;
  • 2009 — «Кращий стиліст» від Best Ukrainian Awards;
  • 2014 — приз від Best Fashion Awards, спеціальна премія від журналу Viva «Дизайнер з найсильнішою громадянською позицією»[3];
  • 2018 — на фестивалі La Jolla Fashion Film Festival в Каліфорнії Ольга Навроцька була представленна в семи номінаціях, та отримала приз як «Кращий художник по костюмах» та «Найкраще відео» за ролик «Inseparable» («Нерозлучні»)[4];
  • 2019 — «Жінка України 2019» від журналу «Единственная». Перемога в номінації «Мода і краса» — Ольга Навроцька[5].

Режисерські роботи

Громадська діяльність

2014 року взяла участь у зйомці для благодійного календаря «Щирі», присвяченого українському національному костюму та його популяризації[7]. Проєкт було реалізовано зусиллями ТЦ «Домосфера» та комунікаційної агенції Gres Todorchuk. Усі кошти від реалізації календаря було передано на допомогу пораненим бійцям АТО до Київського військового шпиталю та центру волонтерства Українського католицького університету «Волонтерська Сотня»[8].

Література
  • Навроцька Ольга // Життя після смерті Маші звичайної. — Київ : 2011.

Примітки
  1. Ольга Навроцька зняла фешн-відео на музику Фагота. 18 червня 2018.
  2. Танцюристи в костюмах сов знялися в кліпі ТНМК на сингл "Янголи". 112 Україна. 8 листопада 2018.
  3. У столиці визначили головних модників та роздали їм "Кобзарі". ТаблоID. 10 вересня 2014.
  4. Дизайнер і режисер Ольга Навроцька отримала нагороди на одному з найпрестижніших міжнародних модних фестивалів. ТСН. 26 липня 2018.
  5. Жінка України 2019: самые яркие моменты с главной женской премии года. Viva!. 15 квітня 2019.
  6. Ольга Навроцька стала со-продюсером гурту Могилевської. ТСН. 23 жовтня 2013.
  7. Фотопроект "Щирі": українські зірки в колекційних автентичних вбраннях. «Tochka.net». Процитовано 5 червня 2021.
  8. У чеському Хрудімі відкриється фотовиставка українських національних костюмів «Щирі». «Укрінформ». Процитовано 5 червня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.