Найджел Девіс

Першого значного успіху досягнув 1979 року, виборовши титул чемпіона Великої Британії серед юніорів до 21 року[3]. У 1981 і 1983 роках представляв Англію на командному чемпіонаті світу серед студентів, де 1981 року здобув дві медалі (золоту в особистому заліку і срібну - в командному). 1988 року виборов золоту медаль чемпіонату Великої Британії зі швидких шахів. У 1989 році в складі команди Уельсу взяв участь у командному чемпіонаті Європи[4]. 2008 року виборов у Ліверпулі бронзову медаль чемпіонату Великої Британії[5].

Досягнув низки успіхів на міжнародних турнірах, зокрема:

• посів 1-ше місце в Рамсґейті (1982),
• посів 1-ше місце в Лісабоні (1985),
• посів 2-ге місце в Лісабоні (1986, позаду Володимира Багірова),
• поділив 1-ше місце в Гастінгсі (1986/87, турнір Challengers),
• посів 1-ше місце у Лінаресі (1987),
• поділив 1-ше місце в Еспергерде (1987, разом з Карстеном Хоєм i Ларсом Бо Гансеном),
• поділив 2-ге місце в Будапешті (1987, турнір Noviki-B, позаду Бахара Куатлі, разом з Херардо Барберо i Палом Петраном),
• поділив 1-ше місце в Осло (1988, разом з Джонатаном Тісдаллом i Ларсом Карлссоном),
• посів 2-ге місце в Грестеді (1990, позаду Євгена Васюкова),
• поділив 2-ге місце в Тель-Авіві (1991, позаду Лева Псахіса, разом з Алоном Грінфельдом, Іллєю Сміріним i Леонідом Гофштейном),
• поділив 1-ше місце в Будапешті (1993, турнір First Saturday FS05 GM, разом з Валерієм Логіновим),
• посів 2-ге місце в Будапешті (1993, турнір First Saturday FS07 GM, позаду Оліександра Оніщука),
• поділив 2-ге місце в Геусдалі (1993, позаду Віктора Варавіна, разом із, зокрема, Нухимом Рашковським, Павелом Блатним, Берге Естентадом i Айварсом Гіпслісом),
• поділив 2-ге місце в Рішон-ле-Ціоні (1993, позаду Йони Косашвілі, разом з Яковом Зільберманом i Валерієм Беймом),
• посів 1-ше місце в Рексемі (1994),
• посів 1-ше місце в Катрінегольмі (1995),
• поділив 2-ге місце в Стокгольмі (1995, позаду Олександра Черніна, разом з Томом Ведбергом),
• посів 2-ге місце в Рексемі (1996, позаду Кріса Барда),
• поділив 1-ше місце в Геусдалі (1997, разом з Ейнаром Геуселом),
• поділив 2-ге місце у Тронгеймі (1997, позаду Михайла Іванова, разом з Б'ярке Крістенсеном та Ігорсом Раусісом),
• поділив 1-ше місце в Сен-Венсані (1998),
• поділив 1-ше місце в Блекпулі (2003, разом з Абгіджітом Кунте i Джоном Шоу).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1995 року, досягнувши 2530 очок ділив тоді 13-14-те місце серед англійських шахістів[6].

Як тренер виховав, зокрема, Метью Садлера і Ронена Хар-Цві. Є постійним співробітником компанії ChessBase, автор декількох десятків шахових книг і видань, мультимедійних (відео та DVD), передусім присвячених теорії дебютів.

• The chess player's battle manual (1998)
• The power chess program (1998)
• Alekhine's defence (2001)
• Taming the Sicilian (2002)
• The Grünfeld defence (2002)
• The Veresov (2003)
• The Dynamic Reti' (2004)
• The Trompowsky (2005)
• Play 1 e4 e5! (2005)
• Gambiteer (2007)
• Starting out: The Modern (2008)
• King’s Indian Attack (2008)

• ChessBase Megabase 2009
• Ask the Tiger with GM Nigel Davies ((англ.))
• Everyman Chess - Nigel Davies ((англ.))

• Особова картка Найджела Девіса на сайті ФІДЕ
• Партії Найджела Девіса в базі Chessgames
• Особова картка Найджела Девіса на сайті 365chess.com
• Виступи на командних чемпіонатах Європи