Налепинська-Бойчук Софія Олександрівна

Софія Олександрівна Налепинська-Бойчук[1] (30 липня 1884, Лодзь — 11 грудня 1937, тюрма НКВД СРСР[2]) — українська художниця-графік. Дружина художника Михайла Бойчука. Представниця Розстріляного відродження.

Налепинська-Бойчук Софія Олександрівна
Народилася 30 липня 1884(1884-07-30)
Лодзь, Петроковська губернія, Королівство Польське (1815–1915), Російська імперія
Померла 11 грудня 1937(1937-12-11) (53 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність художниця
Відомі учні Зоря Галина Денисівна
У шлюбі з Бойчук Михайло Львович
Дівчата з книжкою. Папір, дереворит. 1927

Життєпис

Народилась в місті Лодзь (нині в складі Польщі). Мистецьку освіту здобула в художній школі Я. Ціонглінського в Петербурзі і в студії Ш. Холоші в Мюнхені[2] (1908). Потім навчалась в Академії Рансона в Парижі (1909, викладачі Ф. Валлотон і М. Дені)[3]. Також у Парижі одружилася з М. Бойчуком.

З 1919 року викладала в Миргородській художній школі, з 1922 року очолювала ксилографічну майстерню Київського інституту пластичних мистецтв. У 1925—1929 роках викладала у Київському художньому інституті[3]. Серед учнів — К. Гаккебуш, В. Гнивенко, О. Рубан.

У 1937 році за справою М. Бойчука була засуджена до смертної кари і розстріляна[4].

Творчість

Працювала в галузі станкової та книжкової графіки, переважно в техніці гравюри на дереві.

Авторка кількох живописних творів: «Фабзаєць» (1925), «Мені тринадцятий минало…», «Молотьба», «На вакаціях» (усі — 1926), «Перед наступом білих», «Голодні діти» (обидва — 1927), «Пацифікація Західної України» (1930), «Робітфаківки» (1931), «Виконалиплан» (1932). Ілюструвала низку книжкових видань: «Катерина» Т. Шевченка, «Приймак» Д. Маміна-Сибіряка(1929). «Олив'яний перстень» С. Васильченка (1930), «Анна Кареніна» Л. Толстого (1935) та ін.

Художниця є автором нереалізованих проектів паперових грошей та інших державних паперів доби української революції 1917—1921, які експонувалися на «Виставці сучасної української графіки» Асоціації незалежних українських митців (Львів, червень 1932): банкноти 25 карбованців з обох сторін, судових пошлин 50 шагів, 3 гривні, 5 ескізів паперових грошей і цінних паперів[2].

Пам'ять

Див. також

Примітки
  1. В джерелах зустрічається варіант прізвища Нелепинська-Бойчук та Налепінська-Бойчук.
  2. Дмитрієнко М. Ф. Налепинська С. О. // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2010. — 728 с.: іл.
  3. Д. О. Горбачов. Налепинська-Бойчук Софія Олександрівна // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. Андрій Сидоренко. Монументальні розписи бойчукістів у національній академії образотворчого мистецтва і архітектури[недоступне посилання з липня 2019] // Сучасне мистецтво. — 2010, випуск 7. — с. 154
  5. Галина Скляренко. Пам'ятник репресованим митцям // Звід пам'яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 2.: М-С. — с. 866—867

Джерела та література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.