Натараджа

Натараджа (тел. నటరాజు, там. நடராஜா, санскр. naṭarāja IAST — володар танцю) — один з найпопулярніших іконографічних образів Шиви.[1][2]

Шива Натараджа в амстердамському Tropenmuseum

Імена Нартака (санскр. नर्तक — «танцівник») та Нітьянарта (санскр. नित्यनर्त — «вічний танцівник») присутні у переліку 1008 імен Шиви (Сахасранама).[3] Асоціювання Шиви з танцем відоме з часів Пуран.[4] Разом з іншими схожими танцюючими іконографічними формами (санскр. nṛtyamūrti IAST) зображення Шиви Натараджі розповсюджене по всій території Індії, особливо на півдні.[5] Зазвичай Натараджа зображується у вигляді статуї з бронзи, де Шива танцює в ореолі з вогню, піднявши свою ліву ногу та балансуючи на тілі демона чи карлика (Апасмара), який символізує неуцтво. Цей скульптурний образ є одним з символів Індії та широко використовується в її культурі.[6] Танець, який виконує Шива Натараджа, називається тандава. Він передає шаленство, гнів, силу, та асоціюється зі знищенням Всесвіту, яке виконує Шива як бог-руйнівник.[7][8] Водночас танець Шиви, згідно з індуїстською міфологією, необхідний для підтримки ритму життя та створення світу.[9][10]

Канонічний образ Натараджі склався в Х столітті; саме при династії Чола починають з'являтися бронзові зображення танцюючого Шиви, танець якого — тандава — створює і руйнує світ в кінці кожної кальпи.

Етимологія

Слово «натараджа» походить від Narta-rājan IAST — володар танцю, що в свою чергу походить від класичного санскритського дієслова nar- IAST — танцювати.

Ознаки
  • Кобра, яка символізує кундаліні, звивається кільцями навколо нижньої правої руки Шиви, яка показує абхаю-мудру — заступницький жест, який означає захист від зла та неуцтва.
  • На чолі у нього півмісяць, а на шиї намисто з черепів.
  • Навколо Натараджі арка з вогнів, які уособлюють страждання душі від нескінченних перероджень перед звільненням.
  • Верхня права рука тримає маленький барабанчик у формі пісочного годинника дамару (санскр. ḍamaru IAST).[11][12][13].
  • На долоні верхньої лівої руки палає вогнище, яке означає знищення.
  • Нижня ліва рука вказує на підняту ногу, що символізує процвітання та звільнення.
  • Натараджа танцює на спині демона Апасмара, це символізує перемогу над неосвіченістю та егоїзмом.
  • Коси Шиви, зазвичай зібрані у вузол, тут розвіваються на всі боки.
  • Стоїчний вираз обличчя Натараджі символізує його нейтралітет та спокій.

Образ Натараджі поєднує в собі еротизм та аскетизм, притаманні культу Шиви. З одного боку, Шива-танцюрист — це чуттєвість, динаміка, життя, дика енергія, розпущене заплутане волосся, полум'я навколо. Але водночас обличчя залишається підкреслено спокійним, безпристрасним: танцівник занурений в себе і не турбується, що виникають і руйнуються світи — це побічне явище, яке мало його зачіпає; всесвіт пульсує в ритмі його танцю, але сам він не належить цьому всесвіту, залишаючись стороннім спостерігачем.

Посилання

Примітки
  1. Jansen, Eva Rudy (1993). The Book of Hindu Imagery. Havelte, Holland: Binkey Kok Publications BV. ISBN 90-74597-07-6., pp. 110—111.
  2. Zimmer, Heinrich (1946). Myths and Symbols in Indian Art and Civilization. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. ISBN 0-691-01778-6., pp. 151—157.
  3. Sharma, Ram Karan (1996). Śivasahasranāmāṣṭakam IAST: Eight Collections of Hymns Containing One Thousand and Eight Names of Śiva. Delhi: Nag Publishers. ISBN 81-7081-350-6., p.289.
  4. Chakravarti, Mahadev (1994). The Concept of Rudra-Śiva Through The Ages (вид. Second Revised). Delhi: Motilal Banarsidass. ISBN 81-208-0053-2., p. 62.
  5. Chakravarti, Mahadev (1994). The Concept of Rudra-Śiva Through The Ages (вид. Second Revised). Delhi: Motilal Banarsidass. ISBN 81-208-0053-2., p. 63.
  6. Shiva as Nataraja - Dance and Destruction In Indian Art. Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 17 листопада 2010.
  7. Kramrisch, Stella (1994). Siva's Dance. The Presence of Siva. Princeton University Press. с. 439.
  8. Klostermaier, Klaus K. Shiva the Dancer. Mythologies and Philosophies of Salvation in the Theistic Traditions of India. Wilfrid Laurier Univ. Press. с. 151.
  9. Leeming, David Adams (2001). A Dictionary of Asian Mythology. Oxford University Press. с. 45.
  10. Radha, Sivananda (1992). Mantra of Muladhara Chakra. Kuṇḍalinī Yoga. Motilal Banarsidass. с. 304.
  11. Michaels, Axel (2004). Hinduism: Past and Present. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. ISBN 0-691-08953-1., p. 218.
  12. Apte, Vaman Shivram (1965). The Practical Sanskrit Dictionary. Delhi: Motilal Banarsidass Publishers. ISBN 81-208-0567-4., p. 461.
  13. Jansen, Eva Rudy (1993). The Book of Hindu Imagery. Havelte, Holland: Binkey Kok Publications BV. ISBN 90-74597-07-6., p. 44.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.