Натрохальцит

Натрохальци́т (рос. натрохальцит; англ. natrochalcite; нім. Natrochalcit m) — мінерал, основний водний сульфат натрію та міді шаруватої будови.

Натрохальцит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула NaCu₂(SO₄)₂(OH)·H₂O
Nickel-Strunz 10 7.DF.15
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь натрій[2],
мідь[3]
Типова місцевість Чукікамата[2]
 Натрохальцит у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: NaCu2(OH)2[SO4]2•H2O. Містить (%): Na2O — 8,24; CuO — 42,08; SO3 — 42,51; H2O — 7,17.

Сингонія моноклінна.

Призматичний вид.

Утворює пірамідальні кристали.

Спайність досконала.

Густина 3,48.

Твердість 3,0.

Колір смарагдово-зелений. Розчиняється у воді.

Блиск скляний.

Риса зеленувато-біла.

Знайдений у мідних родов. Чилі (Чукікамата) разом з кренкітом, антлеритом, астраханітом, атакамітом і гіпсом.

Від натро… й грецьк. «халькос» — мідь (Ch. Palache, C.H.Warren, 1908).

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Натрохальцит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Натрохальцит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.