Наукани

Наукани — корінний ініданський народ, що належить до сибірських юпіків з групи юпіки. Населяють російський Далекий Схід (Чукотський автономний округ)[1]. Станом на 2010 рік на Чукотці проживають 510 науканів[2]. З 1950-х років живуть переважно у селі Лоріно.

Наукани
Зруйнований будинок науканів, побудований бл. 2000 років тому
Кількість 510 (2010)
Ареал Чукотський автономний округ, Росія
Мова Російська, наукан, чукотська
Релігія Традиційна племінна релігія

Мова

Мова наукан є юпікською мовою. Юпікські мови, в свою чергу, є гілкою ескімосько-алеутських мов. Деякі представники науканів спілкуються мовою наукан[1]. Багато науканів спілкуються російською та чукотською мовами.

Культура
Танцюристи в Лоріно

Традиційно наукани полюють на морських ссавців. Особливе місце посідають кити. Щороку наукани проводять фестивалі китів (pol'a')[3]. Під час цих фестивалів до науканів приїздили сусідні племена, зокрема, з Аляски. Влаштовувались змагання, танці та ритуали[4].

Історія

Згідно з генетичними дослідженнями, пращури науканів — вихідці з Аляски[5].

Згідно з археологічними дослідженнями, село Наукан на березі Берингового моря на Чукотському півострові було засноване близько 2000 років тому. У селі було 6 кланів. Шлюб в межах клану був суворо заборонений. До початку XX століття кланом керував старійшина, який визначав час початку полювання та відвідин чукчів. Старійшини всіх кланів врегульовували суперечки. Старійшина найсильнішого клану керував селом.

Сусіди науканів з Аляски регулярно відвідували їх, приїжджаючи на фестивалі китів[4]. Під час фестивалів влаштовувалися змагання, танці та ритуали.

Закинуте село Наукан
Типові будинки науканів у Лоріно

Вплив американських китобоїв почав відчуватися ще у XIX столітті. Російський вплив почався у 1920-х роках. У 1958 році радянська влада вивезла науканів із їхнього села Наукан до заснованого у 1933 році села Лоріно. Дотепер більшість науканів живуть у цьому селі; натомість Наукан є закинутим селом. Деякі представники народу переселилися до Уелену[6].

Відомі особистості
  • Зоя Миколаївна Ненлюмкіна, науканська поетеса. Народилася у 1950 році у Наукані. Навчалася в Анадирському педагогічному коледжі. Була диктором на Радіо Чукотка. У 1979 році в Магадані вийшла її перша збірка поезій російською на науканською мовами під назвою «Ptizy Naukana» («Птахи Наукана»)[7].
  • Тасян Михайлович Тейн, науканський вчитель та дитячий письменник. Народився у Наукані 1938 року. Писав казки для дітей[8].

Див. також

Примітки
  1. Settlements - Asiatic Eskimos. www.everyculture.com. Процитовано 10 березня 2021.
  2. Yupik, Naukan. Ethnologue (англ.). Процитовано 10 березня 2021.
  3. Arctic Studies. alaska.si.edu. Процитовано 10 березня 2021.
  4. Auzias, Jean-Marie (1 травня 1980). Résumé de la communication de Jean-Marie Auzias. Baroque (09-10). ISSN 0067-4222. doi:10.4000/baroque.526. Процитовано 10 березня 2021.
  5. David Reich, Nick Patterson et al.: Reconstructing Native American population history, Nature 2012, Online-Publikation: 11. Juli 2012, doi:10.1038/nature11258
  6. William C. Sturtevant: Handbook of North American Indians, Bd. 5: Arctic, 1984, S. 248.
  7. Nina Nadjarnych: Literatura narodov Rossii. Moskau, Nauka 2005. S. 255
  8. Valerie Alia: The New Media Nation: Indigenous Peoples and Global Communication, Berghahn Books 2013, S. 42.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.