Нафтуся

«Нафту́ся» — найвідоміша мінеральна вода Трускавця. Аналогів «Нафтусі» немає за межами України[1]

Бювет мінеральних вод № 1 у місті Трускавці

Утворення та розташування

Бювет мінеральних вод № 1, вигляд з середини

Мінеральна лікувальна вода «Нафтуся» утворюється завдяки атмосферним опадам а також талій воді від снігопадів, що проникають крізь верхні шари ґрунту з високим вмістом органічних речовин і на глибині 50 м утворюють водоносні горизонти. Тому запаси «Нафтусі» та інших мінеральних вод є невичерпні, оскільки дощ і сніг не можуть припинитися назавжди.

Геологічна область мінеральної води «Нафтуся» розміщена у внутрішній зоні Передкарпатського прогину та скибовій зоні Карпат. Джерелом утворення води є флішові менілітові сланці. Їх вміст у кернах свердловин досягає 20 %, у приповерхневій зоні розвитку мінеральної води — 8-15 %. Найбагатші родовища Карпатської області — Трускавецьке, експлуатаційні запаси якого становлять понад 100 м3/добу, та Верхньосиневидське — близько 250 м3/ добу. У Карпатському регіоні ряд проявів мінеральної води типу «Нафтуся» знайдено в Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій областях, а їх загальні експлуатаційні запаси оцінюються майже 200 м3/добу.

Видобуток

Бювет 2 у місті Трускавці

Родовище «Нафтусі» залягає на площі 0,6 га у центрі міста Трускавець. Станом на 2007 року було 9 свердловин на невеликій території південно-східного схилу «Курортної Балки».[2].

інтер'єр бювету 2

Мінеральна вода «Нафтуся» видобувається на однойменному родовищі «Нафтуся» в центрі міста. Експлуатаційні запаси затверджені у ДКЗ 1973 року в кількості 47,2 м3/добу. Постійно експлуатуються 4 свердловини: № 1-НО, № 8-НО, № 17-Н, № 21, інші — резервні (періодично працюють) і використовуються, як спостережні. Еталоном мінеральної води «Нафтуся», для різноманітних досліджень, є свердловина  21-Н, яка пройдена в 1963 році південніше джерела «Нафтуся» № 1 на глибину 17,8 м[3].

Сучасний середньодобовий видобуток «Нафтусі» складає 11,1 м3/добу, максимальний — до 15-18 м3/добу буває у липні—серпні.

Води джерел № 1,2,3, — води високої (6-49 г/дм3) мінералізація хлоридного, сульфатно-хлоридного натрієвого складу. Затверджені запаси їх становлять 14,8 м3/добу. Технологічною схемою розробки родовища передбачено змішування видобутих солоних вод з прісною водою (мінералізація до 0,8 г/дм3) у співвідношеннях, які забезпечують мінералізацію підготовлених вод у 5 (вода джерела № 1), 10 (вода джерела № 2) і 15 (вода джерела № 3) г/дм3.

Історія

Перші хімічні аналізи води «Нафтуся» зробив у 1835-1836 роках львівський фармацевт Теодор Торосевич, який науково обґрунтував її використання з лікувальною метою. Опис її він дав, зокрема, у своїй брошурі «Мінеральні джерела в Галичині та Буковині» (1849).

1880-1881 — Б.Родзишевський зробив новий хімічний аналіз мінерального джерела «Нафтуся».

Починаючи з 1972 року були організовані комплексні гідрогеологічні, хіміко-фізіологічні та мікробіологічні дослідження, започатковані лікарями Трускавця, експедиціями геологічної служби, Трускавецькою гідрорежимною станцією, інститутами НАН України — геологічних наук, фізіології ім. О. О. Богомольця, експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького, Центральним інститутом курортології та фізіотерапії (Москва), Одеським НДІ курортології. Відтоді вивчення мінеральної води типу «Нафтуся» на основі сучасної аналітичної бази набуло прискореного розвитку.

Хімічний склад Нафтусі

Неорганічні компоненти (мг/л): гідрокарбонати (440—450); сульфати (57-58); кальцій (104—110); магній (35-45); натрій (3-5); хлор (15-20); калій (2-6); сірководень (0,5-1); органічні сполуки (мг/л): вуглець органічний (6-12); азот органічний (0,07-0,1); летючі органічні речовини (0,16-0,3); нелетючі органічні речовини (0,47-2,3); бітуми: а).масла (0,16-4,1); б).смоли (0,09-1,2); в).асфальтени (0,07-0,7). Таким чином, загальна мінералізація не перевищує, 0,8 г/л; pH=7,0-7,2;Eh=від -70 до +446 мВ [джерело?].

Опис

Гідрокарбонатна магнієво-кальцієва слабомінералізована мінеральна вода з високим вмістом органічних речовин нафтового походження. Має специфічний присмак і легкий запах нафти, особливо відчутний для тих, хто вживає воду вперше (саме звідси пішла назва лікувальної води)[4].

Процентний вміст органічних речовин у водах відомих європейських курортів набагато менший, ніж у лікувальній «Нафтусі» Трускавецького родовища. Середня густина органічних речовин нафтового походження «Нафтусі» — 23,1 г/л. Для порівняння — середня густина органічних речовин у мінеральних водах Баден-Бадена — 0,6 г/л, Вісбадена — 1,2 г/л, Бад-Кіссінґена — 3,1 г/л, Ціхоцінека — 5,7 г/л.

«Нафтуся» є продуктом унікального підземного біотехнологічного процесу трансформації пластових бітумів за участю автохтонних мікроорганізмів у водорозчинні органічні сполуки, якими насичується інфільтрована атмосферна вода.[4]

Властивості

Біологічно активні речовини «Нафтусі» належать до адаптогенів, здатні суттєво підвищувати імунний статус організму. Ненасичені жирні кислоти, присутні в «Нафтусі», забезпечують антиоксидантний, антисклеротичний ефект. «Нафтуся» сприяє ліквідації запальних процесів в органах та тканинах, стимулює виведення дрібних камінців, піску з нирок, жовчного міхура, сечо- та жовчовивідних шляхів, нормалізує обмін речовин, діяльність шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози, захищає і відновлює печінкові клітини, а також виводить з організму радіонукліди та шлаки. Мінеральна вода також має сечогінну, жовчогінну, знеболюючу дію, знімає запальний процес в нирках, сечових і жовчних шляхах, печінці, кишечнику.

Особливість «Нафтусі» — її лікувальні властивості втрачаються при контакті з повітрям, тому пити її потрібно тільки біля бювету.

Лікування

Лікування «Нафтусею» призначає лікар за наявності захворювань нирок і сечовивідних шляхів (сечокам'яна хвороба, пієлонефрит, цистит, природжені аномалії, простатит), захворювань органів травлення (хронічний гепатит, коліт, дискінезія кишечника, жовчнокам'яна хвороба, панкреатит, холецистит), захворювання обміну речовин (цукровий діабет, ожиріння і зайва вага).

Також «Нафтусею» лікуються хворі з проблемами опорно-рухового апарату, серцево-судинною і периферичною нервовою систем.

Див. також

Примітки

  1. Національний Атлас України. Архів оригіналу за 11 квітня 2011. Процитовано 25 липня 2010.
  2. «Нафтусі» вистачить на 15 тисяч курортників // Газета по-українськи, № 393, 22.06.2007. Архів оригіналу за 18.10.2009. Процитовано 14.09.2009.
  3. Бубняк А. Б. Моніторинг підземних мінеральних вод Трускавецького родовища. Історія, сучасність та перспективи / А. Б. Бубняк, О. Р. Дацько // Медична гідрологія та реабілітація. 2008. Т. 6. № 1. С. 163—167.
  4. Мінеральні води Трускавця // газета «Джерела Трускавця», спецвипуск. Архів оригіналу за 18 жовтня 2009. Процитовано 17 січня 2009.

Посилання

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.