Національний музей літератури України

Національний музей літератури України в Києві є центральним музеєм подібного профілю на території країни.

Національний музей літератури України
50°26′43″ пн. ш. 30°30′58″ сх. д.
Тип музей
Країна  Україна
Розташування м. Київ
Адреса вул. Богдана Хмельницького, 11
Засновано 1986
Відкрито 1986
Режим роботи

понеділок – п’ятниця – 9.00 – 17.00 субота – 10.00 – 17.00

Вихідний – неділя
Фонд 85000 одиниць
Сайт museumlit.org.ua
Національний музей літератури України (Україна)
 Національний музей літератури України у Вікісховищі

Музей має філію — Київський літературно-меморіальний музей-квартиру Миколи Бажана.

Приміщення

Музей розташований на розі вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської в будинку-пам'ятнику архітектури 19 століття, побудованому в 1871 році в стилі пізнього класицизму за проєктом архітектора О. Я. Шилле. З 1871 року в цьому будинку знаходилася Колегія Павла Галагана, яка вважалася одним із найкращих приватних навчальних закладів столиці України, який царська «охранка» називала «Розсадником українства». Тут неодноразово бували представники української літератури, а в період з 1885 по 1886 роки в бібліотеці Колегії, вишуканий двоярусний інтер'єр червоного дерева якої був розроблений італійськими майстрами й зберігся до наших днів майже повністю, працював відомий український письменник Іван Франко.

Нині у бібліотеці розгорнуто постійнодіючу експозицію, матеріали якої розповідають про історію цього навчального закладу. Колегія Павла Галагана ввійшла в історію вітчизняної культури і освіти як «школа академіків». З Колегією пов'язані імена відомих діячів науки, освіти, літератури, серед яких академіки В. Липський, А.Кримський, В. Грабар, Г Костюк, М. Котляревський, Д. Петрушевський, поети М.Драй-Хмара, П.Филипович, а також П. Житецький, М.Мурашко, М.Пимоненко та багато інших митців та науковців.

При Колегії на той момент функціонувала церква Святого Павла. Саме тут у травні 1886 року Іван Франко вінчався з Ольгою Хоружинською. На сьогоднішній день в приміщенні бібліотеки знаходиться перший зал експозиції

Експозиція

Музей відкрив свою експозицію для відвідувачів 2 липня 1986 року. Експозиція побудована за тематико-хронологічним принципом і відтворює історію письменства на українських землях, охоплюючи всі періоди розвитку української літератури, починаючи від XI століття (Київська Русь) і до сучасності.

Загальна кількість виставлених експонатів становить понад 5 тисяч одиниць, всього ж музейна колекція налічує понад 97 тисяч експонатів, серед яких унікальні стародруки, рукописні книги, першодруки і прижиттєві видання творів відомих письменників України, їхні рукописи, меморіальні речі, документи, музичні інструменти, твори образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, фотографії.

Гордістю колекції музею є зразки старовинних видань XVII-XVIII століть, унікальні стародруки, зокрема перша друкована книга слов'янськими літерами «Апостол» Івана Федорова, рукописна книга «Ліствиця» Іоанна Ліствичника.

В розділі XIX століття:

В музеї оформлені куточок давньоруського літописця, реконструкція друкарського верстата XVII століття діорама українського села.

В розділі XX століття представлені:

  • письменники-модерністи початку століття,
  • митці 1920-1930-х, знані як митці «розстріляного відродження»
  • унікальне мистецьке явище «шістдесятництво»
  • творчість письменників-дисидентів, самвидав
  • доробок українських письменників закордоння (перша хвиля еміграції, «Празька школа», МУР, «Нью-йоркська група»)

В експозиції є меморіальні речі Михайла Семенка, Павла Тичини, Григорія Косинки, Остапа Вишні, Юрія Лавріненка, Уласа Самчука, рукописний зошит поезій Василя Симоненка, рукописи Докії Гуменної, особисті речі й рукописи Василя Стуса, Євгена Сверстюка, книги, що були з митцями в ув'язненні.

У виставкових залах музею експонуються літературні та мистецькі твори, які представляють як вітчизняну культуру, так і найкращі світові надбання.

В музеї проводяться різноманітні тематичні і персональні виставки.

Діяльність

У музеї постійно проводяться літературні зустрічі, фестивалі культури, вручення літературних премій, презентації книжкових і періодичних видань, вечори за участю письменників, вчених, художників, майстрів мистецтв. Працюють Клуб вихідного дня, лекторій, Клуб шанувальників модерної літератури, літературно-мистецька студія, музична вітальня, школа народознавства, відвідувати які можуть усі охочі. Традиційним став щорічний Тиждень дитячої книги у музеї. Успішно діє розроблена науковцями програма «За духовне відродження України».Заходи проводяться у співпраці з провідними науковими установами, видавництвами, культурними центрами та громадськими організаціями.

Музейні бджілки

З січня 2015 року в музеї працює волонтерська організація «Музейні бджілки». Волонтери займаються плетінням маскувальних сіток та костюмів-кікімор для бійців україно-російської війни на Сході України. Проєкт заснований волонтерами на чолі з Юлією Козачок за сприянням адміністрації музею та Анжеліки Рудницької.

Станом на січень 2016 року волонтери виготовили 57 сіток і 51 кікімору[1].

2015-го року волонтери стали героїнями документального фільму «Народження кікімори»[2], литовського режисера Артурас Морозовас. Улітку 2015-го фільм побував у Києві та на Сході України.

Див. також

Примітки
  1. «Бджілки», «кікімори» і медитація. Хто захищає захисників
  2. Artūras Morozovas THE BIRTH OF KIKIMORA

Джерела та література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.