Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви»

Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», відомий також як «Козацькі Могили» — комплекс пам'яток в селі Пляшева Рівненської області, місце вшанування пам'яті тисяч козаків і селян, що брали участь у Берестецькій битві 1651 року під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви»
Назва на честь (епонім):
  • битва під Берестечком

    • Пам'ятник полеглим козакам та селянам-повстанцям Скульптор А. Кущ. 1991 р.
    Свято-Георгіївський монастир на Козацьких Могилах
    50°20′57″ пн. ш. 25°11′39″ сх. д.
    Розташування:  Україна
    Рівненська область, с. Пляшева
    Заснований: 1966
    Керівна
    організація:    		 Міністерство культури України, Департамент культурної спадщини та культурних цінностей
    Вебсторінка: berestechko.org
    Країна  Україна
     Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» у Вікісховищі
    Пам'ятник полеглим козакам та селянам-повстанцям Скульптор А. Кущ. 1991 р.

    Битва під Берестечком відбулась саме в цій місцевості — поблизу міста Берестечко, сіл Пляшева, Острів, Солонів, Рідків, Митниця. Козаки, селяни зійшлися у смертельному бою з поневолювачами рідної землі — польською шляхтою.

    Історія

    Комплекс заповідника в основному був створений до 1914 року. У 1912 році на острів Журавлиха перенесли з села Острова дерев'яну церкву св. Михайла, пам'ятку XVII ст.

    У 1910—1914 роках в пам'ять про полеглих козаків була побудована церква-меморіал св. Георгія Переможця. Унікальність храму полягає в тому, що в ньому є три престоли, які розташовані один над одним. В нижньому ярусі будівлі церкви розміщений саркофаг із кістками козаків. В цей же час споруджено приміщення для монастирського скита — тепер це приміщення музею. У народі це місце назвали «Козацькі Могили».

    Заповідник створений у 1966 році як музей-заповідник «Козацькі могили». У 1980—1990-ті роки під керівництвом доктора історичних наук Ігоря Свєшнікова виконано великий обсяг археологічних досліджень козацької переправи, що дозволило поповнити фонди музею унікальними знахідками.

    У 1991 році урочисто відкрито пам'ятник козакам та селянам-повстанцям скульптора Анатолія Куща. В тому ж році заповідник отримав статус державного.

    У 2008 році заповідник отримав статус національного.[1]

    Директори заповідника
    • Галабуз Леонід

    Склад заповідника

    На території заповідника «Поле Берестецької битви» розташовані такі пам'ятки:

    • Михайлівська церква XVII ст. в якій, за переказами, бували Б. Хмельницький, Іван Богун та інші козацькі полководці.
    • Церква св. Георгія Переможця. Побудована на початку XX ст., з розписами Івана Їжакевича та інших майстрів. У нижньому ярусі — саркофаг з козацькими кістками, до нього веде підземний перехід з Михайлівської церкви.
    • Урочище Монастирщина — козацьке кладовище XVII ст.
    • Урочище Гайок — місце бою трьохсот козаків, які прикривали відхід війська.
    • Урочище Козакова Яма — місце загибелі останнього оборонця важливого рубежу.
    • Урочище Козацька Переправа — місце переправи козацького війська через річку Пляшівку, об'єкт багаторічних археологічних досліджень.
    • Урочище в с. Острові, де стояла Михайлівська церква в XVII ст. і біля якої був похований духівник війська Б. Хмельницького — константинопольський посланець Йоасаф.


    Музей заповідника експонує унікальні археологічні знахідки часів Берестецької битви 1651 року. Музей працює щоденно з 9 до 18 год., без вихідних та перерв на обід.[2].

    Під час розкопок знайдені кістки загиблих донських козаків[3] які воювали на стороні Запорозької січі (можливо донський курень).

    Примітки
    1. Указ Президента України від 10.09.2008 № 816/2008 «Про надання державному історико-меморіальному заповіднику «Поле Берестецької битви» статусу національного»
    2. Інформація з офіційного сайту заповідника станом на серпень 2011 року
    3. "Про местечко Берестечко", varandej (рос.)

    Джерела

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.