Невесинє

Невесинє (босн. і хорв. Nevesinje, серб. Невесиње) — місто на південному сході Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, центр однойменної громади в регіоні Требинє.

Місто
Невесинє
Nevesinje/Невесиње

Вид на місто

Герб

Координати 43°15′31″ пн. ш. 18°06′48″ сх. д.

Країна  Боснія і Герцеговина
Суб'єкт конфедерації Республіка Сербська
Регіон Требинє
Громада Невесинє
Голова громади Міленко Авдалович (СНСД)[1]
Перша згадка 1219
Площа 877,08 км²
Висота центру 885  м
Населення 5 464[2]  (2013)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+387)59
Поштовий індекс 88 280
Статистичний номер
населеного пункту
214787[3]
GeoNames 3294561
OSM 2528237 ·R (Невесинє)
Офіційний сайт opstinanevesinje.rs.ba
Невесинє
Невесинє (Боснія і Герцеговина)

Історія

У літописах монастиря Печського патріархату Невесинє згадується 1219 року, що є найранішою появою цієї назви у збережених історичних джерелах. Із 1303 по 1306 рік жупою Невесинє володів сербський князь Стефан Костянтин.[4][5]

До кінця XV століття район Невесинє був під владою різних середньовічних володарів. Найвизначнішим правителем Невесинє з цього періоду був Стефан Вукчич Косача, відомий як «Герцег Стефан». На честь нього було названо весь край Герцеговина. У XV ст. його землі були під постійною загрозою турецьких сил, що насувалися. У першій чверті XV ст. (1422 р.) Невесинє, як і вся Герцеговина, поступово ввійшли в Турецьку імперію.

У добу турецького панування Невесинє переважно входило до Боснійського еялету і було місцем перебування каді. З початком повстання у Герцеговині 1875—1878 рр., коли місцеві серби повстали проти турецьких податківців, саме з Невесинє розгорілася Велика східна криза. Повстання незабаром поширилося на решту Герцеговини і на вілаєт Боснію та інші частини Османської імперії.

Населення

Чисельність і національний склад на підставі останніх переписів:

Невесинє
рік перепису 2013[2] 1991[2] 1981[6] 1971[7]
серби невідомо 3.247 (79,81%) 2.622 (72,73%) 2.268 (74,23%)
босняки невідомо 634 (15,58%) 593 (16,44%) 642 (21,01%)
хорвати невідомо 39 (0,95%) 59 (1,63%) 91 (2,97%)
югослави невідомо 104 (2,55%) 304 (8,43%) 25 (0,81%)
інші та невизначені невідомо 44 (1,08%) 27 (0,74%) 29 (0,94%)
усього 5 464 (100,0%) 4 068 (100,0%) 3 605 (100,0%) 3 055 (100,0%)

Примітки

  1. Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Nevesinje. izbori.ba. Процитовано 29. 11. 2016.
  2. Naselje Nevesinje. nasbih.com. Процитовано 31. 8. 2015.
  3. Sistematski spisak općina i naselja. fzs.ba. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 15. 11. 2015.
  4. Ljubo Mihić (1975). Ljubinje sa okolinom. Dragan Srnic. с. 117.
  5. Obrad Mićov Samardžić; Mirjana Samardžić; Saša Samardžić; Aleksandra Samardžić (2006). Svadbe i pogrebni običaji pravoslavnih u Nevesinju. Čigoja štampa. с. 11. «први познати господар жупе Невесиње спомиње се Константин Немањић (1303-1306)»
  6. Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1981.. stat.gov.rs. Процитовано 21. 10. 2015.
  7. Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1971.. stat.gov.rs. Процитовано 21. 10. 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.