Неоекспресіонізм

Неоекспресіонізм — напрямок у сучасному мистецтві, що виник у європейських країнах в кінці 1970-их років як реакція на концептуальне і мінімалістське мистецтво, як прояв постмодернізму. Неоекспресіоністи повернули в мистецтво образність,

Василь Рябченко. «Жінка-змія», 140 х 160 см, полотно, олія, 1988

фігуративність, живу і емоційну манеру, нерідко сповнену нервової напруги, яскраві та насичені кольори. Продовжує основний творчий принцип експресіонізму — відображення загостреного суб'єктивного світобачення, напругу емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини. Незрідка ототожнюється з трансавангардом, Новою хвилею. [1]

Неоекспресіоністи

Див. також

Примітки

Леся Смирна. Століття нонконформізму українському візуальному мистецтві // К.: «Фенікс», 2017, ст.454. ISBN 978-966-131-499-2

Література

Вишеславський Г., Сидор-Гібелинда О. Термінологія сучасного мистецтва.// Paris-Kyiv, Terra Incognita,2010, — С.264-371. ISBN 978-966-96839-2-2

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[:0-1] Леся Смирна. Століття нонконформізму українському візуальному мистецтві // К.: «Фенікс», 2017, ст.454. ISBN 978-966-131-499-2