Йорґ Іммендорф

Йорг Іммендорф (нім. Jörg Immendorff; 14 червня 1945(19450614), Блекеде — 28 травня 2007, Дюссельдорф ) — був німецьким живописцем, скульптором, дизайнером сцени та професором мистецтва.[5] Був учасником мистецького руху Нойе Уайльд.

Йорґ Іммендорф
нім. Jörg Immendorff

Народження 14 червня 1945(1945-06-14)[1][2][…]
Блекеде, Люнебург, Люнебург, Провінція Ганновер, Вільна держава Пруссія, Радянська зона окупації Німеччини, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Смерть 28 травня 2007(2007-05-28)[3][1][…] (61 рік)
  Дюссельдорф, Німеччина[1]
(бічний аміотрофічний склероз)
Країна  Німеччина[4]
Релігія християнство
Навчання Дюссельдорфська академія мистецтв
Діяльність художник, скульптор, викладач університету, рисувальник, графік, літограф
Вчитель Йозеф Бойс
Працівник Франкфуртський університет
Член Європейська академія наук і мистецтв
Нагороди

Золоте перо (2005)

Goslarer Kaiserringd

Berliner Bärd (2004)

 Йорґ Іммендорф у Вікісховищі

Життя та творчість

Іммендорф народився в офіцерській сім'ї; батьки розійшлися, коли хлопчикові було 11 років. У 1960-х навчався в Дюссельдорфській академії мистецтв у Тео Отто і Йозефа Бойса. Представник фігуративного живопису. Створивши спільно з Крісом Рейнеке екшн-проект LIDL, художник після проведення декількох акцій був відрахований з Академії.

У студентські роки Іммендорф вступає в маоістське товариство, для якого створює художній пропагандистський матеріал. Дотримувався крайніх лівих позицій на західнонімецькій політичній сцені: активно підтримував Північний В'єтнам в його опорі американській агресії, вступив у «Лігу проти імперіалізму».

З 1968 році художник викладає в школі малювання (в 1971—1981 — в Дюссельдорфі). У 1972 році бере участь у виставці сучасного мистецтва під назвою Документа-5 у Касселі, виставляючи на ній свої критичні роботи антикапіталістичної спрямованості.

З 2-ї половини 1970-х років Іммендорф звертається до історичного живопису, зближується з рухом Нові дикі. У 1976 році він бере участь у венеціанському бієнале. Тісна дружба пов'язує Іммендорфа з художником з НДР А. Р. Пенком. Разом вони працюють над художніми творами, присвяченими відносинам німців обох Німеччин.

Міжнародну популярність принесли Іммендорфу його 16 великоформатних полотен «Кафе Німеччина», навіяні творчістю Ренато Гуттузо. У 1982 році майстер виставляє свою скульптуру «Бранденбурзькі ворота» на Документа 7.

У 1980-ті роки Іммендорф стає одним з найвідоміших художників Німеччини. З 1989 року він — професор Державної вищої школи образотворчого мистецтва у Франкфурті-на-Майні, з 1996 — професор Академії мистецтв Дюссельдорфа.

Помер від аміотрофічного бокового склерозу (хвороба Лу Геріга) у 61-річному віці.

Нагороди

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118555537 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. http://www.dw-world.de/dw/article/0,2144,2560139,00.html
  4. Museum of Modern Art online collection
  5. People power: artist Jörg Immendorff smashes the system – in pictures, The Guardian, 24 March 2016
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.