Нечипуренко Сергій Васильович

Біографія

Народився 1 січня 1910 року в родині селянина. Українець.

Жив у місті Харкові. Освіта середня.

Військова служба

Строкову службу проходив на Чорноморському флоті з 1930 по 1933 роки.

Восени 1941 року сержант Нечепуренко був призваний з запасу в 71-у окрему морську стрілецьку бригаду, яка у складі 1-ї ударної армії брала участь у контрнаступі під Москвою в грудні 1941 року.

Гвардії старший сержант Нечипуренко став командиром відділення 1-го взводу 8-ї роти 78-го гвардійского стрелкового полку.

З січня по березень 1943 року года гвардії старшина Нечипуренко брав участь у Острогозько-Россошанській, Воронезько-Касторненській і Харківській операціях, в ході яких брав участь у визволенні селищ Селявне, Реп'євка та міста Старий Оскол. У лютому 1943 року брав участь в боях за Харків.

Подвиг

У лютому 1943 року німецькому командуванню вдалося створити на Харківському напрямку Воронезького фронту значну перевагу в живій силі і техніці і перейти в наступ з метою оточення радянських військ в районі Валки — Харків. 25-та гвардійська стрілкова дивізія терміново перекинута на рубіж Таранівка — Зміїв.

Стрілковому взводу 78-го гвардійського стрілкового полка під командуванням лейтенанта Широніна, у складі якого було відділення гвардії старшини Нечипуренка, було доручено захищати залізничний переїзд на шосе Харків — Лозова у станції Безпалівка на південній окраїні села Таранівка.

2 березня 1943 року після авіаційного бомбардування і артилерійської підготовки позиції взводу лейтенанта Широнина атакували більше батальйону піхоти противника при підтримці 30 одиниць бойової техніки (танків, САУ, бронетранспортерів).

Протягом 5 діб широнинці утримували позиції, знищівши 16 танків[1] і біля сотні солдат противника. 2 танка підбив гвардії старшина Нечипуренко, який замінив розрахунок 45-мм протитанковой пушки, який загинув.

У цьому бою гвардії старшина Нечипуренко загинув.

Указом Президіуму Верховної Ради СРСР від 18 травня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії старшині Нечипуренку Сергію Васильовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно)[2].

Похований в братській могилі в селі Таранівка[3].

Вшанування пам'яті

Примітки
  1. В воспоминаниях бывшего члена Военного совета 3-й гв. танковой армии упоминаются 30 уничтоженных единиц боевой техники: танков, бронемашин, САУ. Источник: Мельников С. И. «Маршал Рыбалко».
  2. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 18 мая 1943 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 25 мая (№ 19 (225)). — С. 1
  3. Список воинов Советской Армии, погибших в Великой Отечественной войне и захороненных в братской могиле с. Тарновка – Центр Змиевского района Харьковской области, Память народа
  4. Інформація сайту Костанайского державного університету

Джерела
  • Герои Советского Союза — казахстанцы [Текст] : в 2 т./ П. С. Белан, Н. П. Калита. — Алма-Ата, 1968. — Т. 2. — С. 105—106.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.