Нивиці

Ни́виці село в Україні, у Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 995 осіб.

село Нивиці
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Червоноградський район
Громада Лопатинська селищна
Основні дані
Засноване 1578
Населення 995
Площа 3,773 км²
Густота населення 263,72 осіб/км²
Поштовий індекс 80263
Телефонний код +380 3255
Географічні дані
Географічні координати 50°10′02″ пн. ш. 24°46′06″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
210 м
Водойми Радославка
Місцева влада
Адреса ради 80262, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Нивиці
Карта
Нивиці
Нивиці
Мапа

Історія

Перша письмова згадка про с. Нивиці датується 1587 роком. Церква у Нивицях збудована 1878 р., очевидно, на місці попередньої, теж дерев'яної.

1 квітня 1930 р. вилучена частина сільської гміни Нивиці Радехівського повіту Тернопільського воєводства і включена до сільської гміни Станіславчик Бродського повіту[1], 15 червня 1934 р. — ще значна частина земель села Нивиці передана селу Станіславчик[2].

На 1 січня 1939-го в селі з 1520 жителів було 1410 українців-греко-католиків, 65 українців-латинників, 20 поляків і 25 євреїв[3].

27 січня 1944 червоні партизани загону особливого призначення НКВД «Победители» під командуванням Дмітрія Медведєва в с. Нивиці спалили стодолу із замкненими в ній селянами-українцями. Перед тим їх по-садистськи катували, відрізаючи пилами і відрубуючи сокирами руки та ноги. Всього замордовано і спалено 25 (або 29[4]) селян. Це була помста «мєдвєдєвців» за дошкульні втрати у сутичці із маленьким, 17 осіб, відділом українських повстанців, 11 з яких загинули в цьому бою. Серед полеглих був Роман Сеньків — талановитий художник, давній член ОУН, засуджений на Львівському процесі (1936) до 15 років ув'язнення за участь в атентаті на провокатора польської поліції і за те, що намалював план радянського консульства та портрети його працівників, якими користувався при атентаті Микола Лемик. У Нивицях «побєдітєлі» спалили кілька десятків господарств, як теж у сусідньому селі Трійця. Полеглих селян і повстанців поховано на сільському цвинтарі, а Медведєву через кілька місяців присвоєно звання «героя Совєтского Союза».

Найстаршим із загиблих був Леонід Панасюк (1889 р. н.), наймолодшою Ганна Смаль (1928 р. н.). [5]

Пам'ятки

Відомі люди

Уродженцями села є:

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.