Нижні Серги
Нижні Серги́ (рос. Нижние Серги) — місто, центр Нижньосергинського району Свердловської області. Адміністративний центр Нижньосергинського міського поселення.
місто Нижні Серги | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Нижние Серги | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Свердловська область | ||||
Муніципальний район | Нижньосергинський район | ||||
Поселення | Нижньосергинське | ||||
Код ЗКАТУ: | 65228501000 | ||||
Код ЗКТМО: | 65628101001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1743 року | ||||
Статус міста | 1943 року | ||||
Населення | 10336 осіб (2010[1]) | ||||
Поштовий індекс | 623090 | ||||
Телефонний код | +7 34398 | ||||
Географічні координати: | 56°40′00″ пн. ш. 59°18′00″ сх. д. | ||||
Мапа | |||||
Нижні Серги Нижні Серги | |||||
|
Географія
Місто розташоване на західному схилі Середнього Уралу, на річці Серга (притока річки Уфи) за 100 км (по автодорогах) та за 118 км (по залізниці) на північний захід від Єкатеринбургу. Залізнична станція Нижньосергинська, напрямки Чусовська-Дружинино-Бердяуш.
Найменування
Назва міста походить від розташування на річці Серга, визначення Нижні вказує на знаходження нижче по річці, вище за течією річки — селище Верхні Серги. Слово «Серга», як припускають, походить з мови комі: сер — «куниця» та -га з юг — «річка».
Історія
Місто, як і багато сучасних уральських міст, зародилося на базі металургійного виробництва. У 1743—1744 роках на землях, куплених у башкирів, Микита Демидов побудував чавуноплавильний і залізоробний завод, який 1789 року був проданий Михайлу Костянтиновичу Губіну.
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
- https://web.archive.org/web/20190607031434/http://sverdl.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/sverdl/resources/c081bf004cb2e2e8b07efb98f842dd0b/численность+и+размещение+населения+свердловской+области.rar
- Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.
Джерела
- Аркуш карти O-40-131 Михайловск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1987 р. (рос.)