Новий академічний корпус
Нови́й академі́чний ко́рпус (Київ) — навчальний корпус Національного університету «Києво-Могилянська академія» у стилі пізнього класицизму, розташований у південній частині академічного подвір'я, на розі Контрактової площі та Іллінської вулиці. Будувався протягом 1822—1825 років та добудовувався пізніше.
Новий академічний корпус | |
---|---|
| |
50°27′51″ пн. ш. 30°31′13″ сх. д. | |
Країна |
![]() |
Розташування |
Київ Подільський район |
Тип |
будівля пам'ятка історії і пам'ятка архітектури |
Стиль | класицизм |
Архітектор | Людвіг Шарлемань і Меленський Андрій Іванович |
Дата заснування | 1825 |
Адреса | Вулиця Григорія Сковороди |
| |
![]() | |
![]() |
Постановою Ради Міністрів УРСР від 6 вересня 1979 року № 442 корпус внесено до списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави з охоронним номером 15/5 у складі Комплексу споруд Києво-Могилянської Академії (ансамбль Братського монастиря)[1]. Комплекс споруд разом з корпусом отримав статус пам'ятки архітектури та історії національного значення у 2009 році[2].
Первинно корпус призначений для навчання і проживання студентів і викладачів Київської духовної академії, збудований за проектом архітектора Л. Шарлеманя міським архітектором А. Меленським.
У 1812 р. А. Меленський здійснив проект перепланування території Братського монастиря, що передбачав розширення і упорядкування його садиби, розкриття північного фронту забудови. У квітні 1819 р. 12 планів Меленського з фасадами і описом старих і новоспланованих монастирських будівель було затверджено митрополитом Серапіоном[3]. Саме після цього буле зведено Новий академічний корпус.
Він мав три поверхи і містив навчальні аудиторії та квартири викладачів, на третьому поверсі був гуртожиток студентів духовної академії. 1846 року за проектом архітектора П. Спарро було добудовано додаткові приміщення. У 1854—1856 роках відбулась реконструкція приміщень. У 1863-64 роках корпус ще раз перебудовано у стилі пізнього класицизму. На фронтоні внутрішнього входу, була намальована розкрита Біблія.
З 1872 року у корпусі діяло Церковно-археологічне та історичне товариство. У 1919—1920 роках містився штаб Дніпровської військової флотилії[4].
Станом на 2019 рік у корпусі розташовуються такі підрозділи сучасної Києво-Могилянської академії: Служба президента НаУКМА, Служба віце-президента з науково-педагогічної роботи, Служба віце-президента з економіки та фінансів, Факультет гуманітарних наук та його кафедри, Факультет інформатики та кафедри, Студентський відділ кадрів, Відділ кадрів та роботи з персоналом, Відділ з контролю та діловодства, Навчально-методичний відділ, Інформаційно-комп'ютерний центр, Планово-фінансовий відділ, Бухгалтерія, Служба охорони здоров'я[5].
- Галерея
- Західний фасад, 2017 рік
- Коридор
- Сходи
- Північний фасад
Примітки
- Постанова Ради Міністрів УРСР від 6 вересня 1979 року № 442
- Постанова Кабінету Міністрів України від Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України року № 928 «{{{3}}}».
- Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного. www.dnabb.org. Процитовано 26 січня 2019.
- Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ. — К., 2010. — С. 89.
- Схема університетського містечка. ukma.edu.ua. НаУКМА. Процитовано 7 лютого 2019.
Джерела
- Меленський Андрій Іванович (1766-1833) : бібліогр. письмова довідка(книги, брошури, статті з періодичних видань та збірників за 1888-2010 рр.) / уклад. Д. О. Мироненко; ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. – К.,2011. – 36 с.: іл