Контрактова площа

Контракто́ва площа — площа у Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Розташована між вулицею Петра Сагайдачного, Покровською вулицею, Андріївським узвозом, Фролівською вулицею, Притисько-Микільською вулицею, Костянтинівською вулицею, Межигірською вулицею, Спаською вулицею, вулицею Григорія Сковороди та Іллінською вулицею.

Контрактова площа
 Україна
Населений пункт  Київ
Місцевість Поділ
Район Подільський
Історичні відомості
Колишні назви Олександрівський майдан
Червоний майдан[1]
Запорізька площа[2]
Загальні відомості
Координати 50°27′52″ пн. ш. 30°31′02″ сх. д.
Поштові індекси 04070
Транспорт
Найближчі станції метро  «Контрактова площа»
Автобуси А 51, 62
Трамваї Т 11, 12, 14, 18, 19
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський, Київ-Петрівка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Контрактовий будинок,
Гостинний двір
Архітектурні пам'ятки Фонтан «Самсон»
Пам'ятники Григорію Сковороді
Навчальні заклади НаУКМА
Заклади культури Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r354367 ·R
На карті міста
Мапа
 Контрактова площа у Вікісховищі

Історія

Контрактова площа — одна з найстаріших у Києві, виникла ще за часів Київської Русі. У 1123–1136 роках тут було зведено церкву Богородиці Пирогощі. Після зруйнування Верхнього міста монголо-татарами, центр Києва перемістився на Поділ, і Контрактова площа стала центральною. У XV столітті тут було зведено ратушу, пізніше — старовинний колодязь-фонтан «Самсон». У XVI–XVIII столітті поблизу площі виник комплекс Братського монастиря. До 1834 року на площі проходили паради збройних сил магістрату, київських ремісничих цехів, так званого міщанського корпусу, кінних підрозділів.

За твердженням кандидата історичних наук Наталії Білоус, у XVI столітті площа мала назву Ринкової. На ній «купці тримали комори з крамом». Також на думку історика, що при соборній церкві Успіння Богородиці Пирогощі (тобто поблизу Контрактового майдану) знаходилось найпопулярніше кладовище того часу у Києві.

Назва Контрактова площа виникла через те, що купці Києва укладали контракти саме на цій площі, а з кінця XVIII століття тут щорічно проходили міжнародні контрактові ярмарки. Викликано це було тим, що Контрактова площа була розташована біля київського порту, який був основним джерелом експортно-імпортних поставок. Після розбудови мережі залізниць значення порту і Контрактової площі значно зменшилось, а центр ділового життя Києва перемістився до Хрещатика.

Після пожежі 1811 року почалася активна відбудова площі. На ній було зведено Гостиний двір, нову будівлю Контрактового будинку (перенесеного з Покровської вулиці) та суспільно-громадський центр.

У 1869 році площа отримала назву Олександрівська (рос. Александровская)[3]; з 1919 року — Червона (або Красна). У грудні 1944 року міськвиконкомом прийнято постановку про повернення площі її історичної назви — Контрактова[4]. Проте деякий час паралельно існували обидві назви. З 1952 року знову утвердилася назва Червона[5] — до 1990 року[6], коли вдруге прийнято постанову про повернення площі назви Контрактова.

Зображення
  • Комплекс Греко-Синайського Свято-Катерининського монастиря. На передньому плані — пам'ятник Петрові Сагайдачному
  • Пам'ятник Петрові Сагайдачному
  • Дзвіниця Свято-Катерининського монастиря
  • Будинок прибутковий Свято-Катерининського монастиря
  • Будинок з крамницями
  • Будинок Вишневських. 1770 р. з пізнішими добудовами
  • Будинок Вишневських. XVIII ст. — перший поверх з пілястрами. Все інше — добудови
  • Будинок Вишневських. Рідкісна архітектурна деталь — балкон для тещі
  • Дохідний будинок в стилі модерн. Зараз — Діамантбанк
  • Будинок Назарія Сухоти, де розташовувалась Третя київська гімназія
  • Будинок кушнірського цеху
  • Пам'ятник Григорію Сковороді на Контрактовій площі
  • Циркульний корпус НаУКМА
  • Корпус академічний новий НаУКМА

Історичні будівлі та пам'ятники

Примітки
  1. http://www.mashke.org/kievtram/history/schemes/1936-routes/
  2. http://oun-upa.org.ua/articles/occupation.html
  3. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  4. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  5. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 541, арк. 44, 46, 47. Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.
  6. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13 лютого 1990 року № 149 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування і перейменування площі і вулиць у м. Києві, а також впорядкування нумерації окремих будинків» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3740, арк. 76–79. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 2. — С. 27–29.) Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.