Новодмитрівка Перша

Новодми́трівка Пе́рша — село в Україні, в Іванівському районі Херсонської області. Підпорядкована Трохимівській сільській раді. З 2018 року у складі Іванівської ОТГ.

село Новодмитрівка Перша
Країна	Україна
Область	Херсонська область
Район/міськрада	Іванівський район
Рада	Іванівська селищна громада
Основні дані
Засноване	в кінці ХІХ ст.
Населення	108
Площа	23,845 км²
Густота населення	4,5 осіб/км²
Поштовий індекс	75420
Телефонний код	+380 5531
Географічні дані
Географічні координати	46°46′31″ пн. ш. 34°21′48″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	47 м
Місцева влада
Адреса ради	75400, Херсонська обл., Іванівський р-н, смт Іванівка, вул. Соборна, 1а
Карта
Новодмитрівка Перша
Новодмитрівка Перша
Мапа

До 1957 р. — адміністративний центр однойменної сільради, до якої входили сс. Федорівка (2), Вознесенівка (Кримки), Захарівка (9), Володимирівка (3), Лермонтівка (10) та Павлівка, більшість з яких були зруйновані наприкінці 1960-х років, під час кампанії по ліквідації т. зв. " не перспективних сіл " [1]. Населення становить 108 осіб.

За наявними фактами та свідченнями старожилів, Новодмитрівка Перша була заснована в кінці ХІХ ст. державними селянами — переселенцями з Чернігівської, Орловської та Рязанської губерній. Перша письмова згадка про село датується 1892 роком в постанові ХХVII Мелітопольських повітових зборах. Спочатку поселення називалося «Дмитрівка». Походження назви села на разі ще не встановлено.[1]

В березні 1923 р. село стає центром однойменної сільської ради (1923—1950 рр.), якій були підпорядковані сусідні села Федорівка (2), Володимирівка (3), Вознесенівка (8), Захарівка (9), Лермонтівка та Павлівка.

У 1930 році, під час примусової колективізації, у селі було зорганізовано колгосп «Жовтень», який очолив Руснаков Давид. Він був утворений на базі двох ТСОЗів — дмитрівської «Зеленої ниви» та володимирівського «Вогника».

На початку німецько-радянської війни, 10 вересня 1941 року, поблизу Дмитрівки пропали безвісти четверо червоноармійців 664 СП 130 СД — Попов Павло, Семенніков Ілля, Назаренко Олексій та Жеватбеков Алібек.

До лав РСЧА в 1941 р. було мобілізовано чоловік. 16 вересня 1941 року Новодмитрівка Перша була окупована гітлерівськими вояками.

Період гітлерівської окупації в Дмитрівці тривав з вересня 1941 по кінець жовтня 1943 р.

В період окупації, з Дмитрівки до райху було вивезено кількох молодих дівчат та парубків на примусові роботи як остарбайтерів (Сердюк Євгенія 1924 р.н., Горицька Клавдія 1923 р.н., Федорова Уляна 1927 рн.) [1]

Дмитрівка була визволена від гітлерівців 29 жовтня 1943 р. бійцями КМГ «Буря» у складі 19 тк та 4-го Кубанського ККК в ході Мелітопольської наступальної операції.

На сільському цвинтарі знаходиться військове поховання часів Другої світової війни

На початку 1944 р. в Дмитрівці проживало 279 осіб (103 чоловіків та 176 жінок, з них 128 — діти). На 83 сім′ї припадало 68 корів. За перший після воєнний рік з села вибуло 30 осіб, а прибуло — 5. Вже з початку 1944 р. відновила роботу Дмитрівська сільська рада, яку очолив Кузнєцов Петро (1902—1960) та місцевий довоєнний колгосп «Жовтень». В колгоспі був лише 1 комбайн (комбайнер Запорожець Василь Миколайович 1905 р.н.). На тракторній бригаді працювали Сердюк Сергій Федорович 1897 р.н., Федоренко Іван Калинович 1893 р.н. (за окупації був старостою села, за що і «відсидів» пізніше 10 років), Овсянік Микола Леонтійович 1911 р.н., Горицький Леонід Іванович 1923 р.н., Пантюшенко Григорій Васильович 1915 р.н., Дорофеєв Яків Лаврентійович 1913 р.н.[2]

Відновила роботу місцева початкова школа (вчителі Ряполова Лідія 1914 р.н., Рибальченко Олександра 1917 р.н. та Ковальова Килина Климівна 1913 р.н.). Найстарішим мешканцем села була Станішевська Дарія Олесандрівна 1876 р.н., якій виповнилося на той час лише 70 років.

В 1946-47 рр. мешканці села пережили повоєнний голодомор, про який ще й досі пам'ятають старожили.[3]

В 1951 р., у ході чергової кампанії з укрупнення колгоспів, утворився колгосп ім. Будьонного, центром якого стала Новодмитрівка Перша — центр однойменної сільської ради. До його складу увійшли сусідні колгоспи — «Спартак» (Захарівка), «Спайка» (Павлівка) та «Незаможник» (Федорівка). Він проіснував до 1957 р. Першим головою колгоспу був Полторацький.[3]

В 1957 р. на території Іванівського району було створено радгосп-гігант «Мирний». Правда, проіснував він лише два роки і розпався, залишивши лише назву одному із радгоспів. З цього часу і до 1990 року Новодмитрівка Перша стає відділком № 4 місцевого радгоспу «Мирний», а пізніше — КСП «Мирний» до часу його банкрутства.

Відділок спеціалізувався на вирошенні зернових, соняху та молочному тваринництві. Певний час тут діяв радгоспний пташник по розведенню курей-несушок. На початку 1970-х років в селі було створено автономне зрошення зі штучного ставка.

Радгоспна МТФ № 4, що функціонувала в Ново-Дмитрівці Першій, (бригадир Павловська В. Є.) була однією з найкращих в районі в 1980-х роках.

Певний час село було центральною садибою ПСГП «Прогрес» за часів його існування.

В селі народилась Ольга Іллівна Таратута (1876—1938) — українська анархо-комуністка. Засновниця українського анархістського чорного хреста.