Новоселиця (Коломийський район)

Новосе́лиця село Снятинського району Івано-Франківської області.

село Новоселиця
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Снятинський район
Рада Новоселицька сільська рада
Код КАТОТТГ UA26080230150039305
Основні дані
Засноване 1570
Населення 1106
Площа 9,5 км²
Густота населення 116,42 осіб/км²
Поштовий індекс 78355
Телефонний код +380 03476
Географічні дані
Географічні координати 48°22′40″ пн. ш. 25°15′58″ сх. д.
Водойми р. Химчинець, Рибницю
Місцева влада
Адреса ради 78355, с. Новоселиця, вул. Центральна, 4
Карта
Новоселиця
Новоселиця
Мапа

Географія

У селі річка Химчинець впадає у Рибницю, праву притоку Пруту.

Історія

У 1934—1939 роках село входило до ґміни Залуче Снятинського повіту Станіславського воєводства. Напередодні Другої світової війни село налічувало 1880 мешканців, у тому числі 1680 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 140 поляків (працівники копальні бурого вугілля) і 30 євреїв[1].

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Заболотівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Джурів і Новоселиця.[2]

Видатні особистості:

Пилип'ю́к Васи́ль Васи́льович (1950, Новоселиця, — 2017, Рівне) - український фотохудожник.

Церква

В селі є дві церкви:

  • Святого Миколи[4]. Дерев'яна, однокупольна. Іконостас триярусний, різьблений. Побудована 1854 р. на кошти громади. Закрита 1961 р., відкрита і освячена 1990 р.

Належать до ПЦУ.

Священики

о. Василь Григорчук (*30.01.1892 — †1944)

о. Степан (Стефан) Васильович Ніцович (*1884 — †1946?) Настоятель: 1923—1934 рр. Священик Греко-Католицької Церкви. Проживав і служив у м. Борщів Тернопільського воєводства, делегат «Собору» в м. Львів 8-10 березня 1946 р. Після «Собору» перейшов у московську православну церкву. (Складено за джерелами: Список членів Львівського Собору Греко-Католицької Церкви (8-10 березня 1946) (за даними: Львівський Церковний Собор: Документи і матеріали: 1946—1981. М. 1982. С. 63-68).

о. Антон Швець (*1895 - +1975) р., рукоположений 1927 р.

Настоятель: 1934 — 1947 рр.

Похований на сільському цвинтарі біля Свято-Миколаївського храму.

о. Антон Брановський (*1878 - +1950) р.,

Настоятель: 1947 - 1950 рр.

Похований за вівтарем Свято-Миколаївського храму.

о. Петро Баран Настоятель: 1950 — 1959 рр.

о. Петро Тимофійчук (*1898 — †1986 с. Вовчківці)

Настоятель: 1959 — 1964 рр.

о. Василь Романюк (*1925 — †1995 м. Київ)

Настоятель: 1964 — 1968 рр.

о. Степан Лаврентович (*1925 — †2004 м. Снятин) Настоятель: 1968 — 1969 рр.

о. Микола Бойчук (*23 березня 1944 р. на Городенківщині — †24.09.2009 р. смт. Перегінське). Рукоположений у священичий сан 8 жовтня 1974 р.

Настоятель: 1979 — 1980 рр.

о. Іван Біланюк

Настоятель: 1980 — 1987 рр.

1988 р. с. Добротів Надвірнянського р-ну.

о. Дмитро Шкурган (*1935 - †2004 м. Снятин) 1958 — 1962 навчався у Волинській Духовній семінарії. 1962 — 1966 Ленінградська Духовна академія. Рукоположений у сан священика у грудні 1966 р. єпископом Чернівецьким і Буковинським Мефодієм у м. Чернівці в Миколаївському кафедральному соборі. Служив в с. Завалля 1967 - 1977 рр., с. Будилів 1972 - 1976 рр.

Настоятель: 8 жовтня 1987 - 10 березня 2004 рр.

о. Станіслав Войтович (*1946 р. с. Новоселиця)

Настоятель: 16 березня 2004 — 22 травня 2008 рр.

о. Петро Різун (*1955 - †2011 с. Вовчківці)

Настоятель: 22 травня 2008 — 12 лютого 2011 рр.

о. Василь Ткачук (*1980 р. с. Задубрівці)

Настоятель: з 20 лютого 2011 р.

Сучасність

Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (9 класів).

Стараннями депутата райради Івана Марусяка 27 серпня 2017 р. зведено пам'ятник Тарасу Шевченку (скульптор Роман Рабик)[5].

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.