Новосілка (Гримайлівська селищна громада)

Поблизу Новосілки виявлено археологічні пам'ятки західно-подільської групи скіфського часу. Діяли «Просвіта» й інші українські товариства. Розташоване село на берегах р. Гнила (права притока Збруча, басейн Дністра), біля підніжжя західних схилів відрог Товтрової гряди, за 26 км від районного центру і 16 км від найближчої залізничної станції Хоростків. Через західну околицю Новосілки проліг автошлях Тернопіль-Гусятин.

Під час 1-ї світової війни село зазнало значних руйнувань. У середині серпня 1914 р. Новосілку здобула царська армія, російські солдати зайняли всі подвір'я. При відступі у липні 1917 р. російські війська спалили Новосілку, неушкодженими залишились лише 2 подвір'я. Селянам росіяни запропонували: ті, хто відступить із військами на схід, можуть забрати все своє майно; а хто бажає йти до австрійців, той може взяти лише найнеобхідніші речі. Тільки одна сім'я із  села побажала евакуюватись із росіянами, решта родин перейшли на австрійський бік фронту біля сусіднього с. Сорока (нині Гусятинського району). Взимку 1917–1918 рр. у селі поширилась епідемія тифу і червінки, від якої померло багато людей. У листопаді 1918 р. в Новосілці проголошено владу ЗУНР; восени 1920 р. встановлено польську владу. Протягом 1921–1939 рр. село — Скалатського повіту Тернопільського воєводства. У 1929 р. засновано господарсько-споживчу спілку «Єдність». Після 17 вересня 1939 р. в Новосілці встановлена радянська влада. Від січня 1940 р. до березня 1959 р. село — Гримайлівського району. 

У 1946 р. з Новосілки насильно переселено поляків у Польщу, на їхнє місце привезли українців, депортованих із Польщі. 1948 р. Новосілку було приєднано до с. Малі Бірки. 9 вересня того ж року в селі розклеєні листівки зі закликами до населення не їхати на роботу в Донбас. 

Від березня 1959 р. до грудня 1962 р. село — Скалатського району, згодом до січня 1965 р. — Підволочиського району; відтоді й донині — Гусятинського району. 

У 1990 р. Новосілку від'єднано від Малих Бірок, що стало окремим селом.  

Церква св. Антонія (1930, мурована.УГКЦ). На схід від села росте мішаний ліс (урочище Краснянська дача), територія якого належить до природного заповідника «Медобори».

Працює торговельний заклад, клуб, фельдшерський пункт, відділення зв'язку. Земельні паї орендує сільськогосподарське приватне підприємство «Оберіг» (директор П. Гадзюк).

ЗОШ 1-2 ступенів, дитячий садочок, бібліотека, торговий заклад - не працюють.

• Фостик Н. Новосілка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 641. — ISBN 966-528-199-2.