Новоторзький повіт

Новоторзький повіт[2], іноді Новотарзький повіт або Новотарський повіт (пол. Powiat nowotarski) — один з 19 земських повітів Малопольського воєводства Польщі. Утворений 1 січня 1999 року в результаті адміністративної реформи. Адміністративний центр — м. Новий Торг (пол. Nowy Targ).

Новоторзький повіт
Powiat nowotarski
Повіт на мапі воєводства
Герб Прапор
Країна Польща
ВоєводствоМалопольське
Адміністративний центрНовий Торг
Населення: 183 069 (2008[1])
Площа: 1474,99
Густота: 124
Урбанізація: 29,71 %
Номери автомобілів: KNT
TERYT: 2.12.16.11.00.0Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 1
місько-сільські 2
сільські 11
Адміністрація
Староста: Кшиштоф Фабер (2006)
Адреса: al. Tysiąclecia 35
34-400 Nowy Targ
Мапа
- 

Загальні дані

Повіт розташовується в південній частині воєводства. Адміністративний центр — місто Новий Торг. Станом на 1.01.2008 населення становить 183 069 осіб, площа 1474,99 км².

Межі

Повіт з півдня межує Татшанським повітом і Словаччиною, на півночі — з Суським, Мисленицьким, Лімановським і Новосондецьким повітами.

Адміністративний поділ

Історія
Новотарзький повіт 1938

Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Новий Торг (адміністративно-судовий орган влади) був створений у складі коронного краю Королівства Галичини та Володимирії наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Кракові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Західної Галичини на противагу апеляційному суду у Львові як критерію належності до Східної Галичини).

Сам Новоторзький повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі округу Сандек.

Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Новоторзького повіту (з 50 самоврядних громад-гмін) приєднана частина повіту Кросцєнко (з 13 гмін).[3] У повіті існували три окремі судові округи (повіти) — Новий Торг, Кросцєнко і Чорний Дунаєць. Практично в набутому в 1867 р. вигляді Новоторзький повіт існував 72 роки.

У 1880 р. населення повіту налічувало 70 241 мешканець. Повіт включав 76 населених пунктів, поділявся на 75 кадастральних гмін.[4]

В 1900 році населення становило 78 995 осіб. Новосондецький повіт за переписом 1910 р. налічував 123 гміни (самоврядні громади) і 1 фільварок та займав площу 1306 км², населення становило 80 767 осіб.

Після утворення Другої Польської республіки повіт 23 грудня 1920 був включений до новоствореного Краківського воєводства.

1 серпня 1934 року виконано об'єднання ґмін (ця адміністративна одиниця до того часу обмежувалася селом чи містом із присілками і хуторами) у великі сільські ґміни (рівнозначні волості)[5]:

  1. Рабка-Здрій,
  2. Косьцєліско,
  3. Буковіна,
  4. Поронін,
  5. Ціхе,
  6. Хохолув,
  7. Чорний Дунаєць,
  8. Чорштин,
  9. Яблонка,
  10. Кросьценко,
  11. Людзьмєж,
  12. Лапше-Нижнє,
  13. Лопушна,
  14. Охотниця,
  15. Одрованж,
  16. Раба-Вижна,
  17. Шафляри,
  18. Щавниця Вижна.

На території повіту (ґміна Щавниця) розташовувалися чотири найзахідніші лемківські села — Біла Вода, Чорна Вода, Шляхтова і Явірки, в яких до 1945 року були церкви греко-католицьких парафій Мушинського деканату і з 2250 мешканців яких — 2155 українців, 80 поляків і 15 євреїв[6]. З метою етноциду українців ПНР здійснила виселення більшості лемків у 1945 році в СРСР та депортацію решти в 1950 році (забутих при проведенні акції «Вісла» в 1947 році).

Демографія

Демографічні дані повіту станом на 30.06.2005:

ВсьогоЖінкиЧоловіки
 осіб %осіб %осіб %
Повіт180 98710092 40251,188 58548,9
Міста53 74610028 23752,525 50947,5
Села127 24110064 16550,463 07649,6

Примітки
  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. . [недоступне посилання]
  2. Новоторзький повіт // Прадідівська слава.
  3. Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. Jahrgang 1867, IX. Stück, Nr. 17: „Verordnung des Staatsministeriums vom 23. Jänner 1867“
  4. Powiat nowotarski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 309. (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu nowotarskiego w województwie krakowskiem na gminy wiejskie. Dz.U. 1934 nr 68 poz. 594 (пол.)
  6. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 54.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.