Новочеркаська духовна семінарія

Донська духо́вна семіна́рія — вищий навчальний заклад Ростовської єпархії Російської Православної Церкви, що готує священно- і церковнослужителів.

Новочеркаська духовна семінарія
Новочеркасск Духовная семинания монохр 2.jpg
Дата заснування 1 жовтня 1868
Конфесія православ'я
Церква Відомство православного сповідання Російської імперії
Ректор Тимофей Фетісов
Розташування Ростов-на-Дону
Юридична адреса Росія, Ростов-на-Дону, вул. Портова, 72
Сайт http://www.donseminary.ru

Історія

Будівля духовної семінарії на дореволюційній листівці
Будинкова церква в семінарії

Відкрита 1 жовтня 1868 року завдяки праці архієпископа Донського Платона Городецького . Розташовувалася в кафедральному місті Донської єпархії Новочеркаську. У 1883 році була переведена в гарну двоповерхову будівлю, створену за проектом А. Ященка на Платовському проспекті (за радянських часів — навчальна будівля Новочеркаського училища зв'язку, припинило існування в 2011 році). У тому ж 1883 році була освячена і семінарська (будинкова) церква в ім'я Іоанна Богослова.

У 1885 році ректор М. В. Сімашкевич відкрив при семінарії клас іконописання, через три роки він же відкрив при семінарії Іоанно-Богословське товариство. При ньому ж Новочеркаську духовну семінарію вперше відвідав російський імператор. 7 травня 1887 року семінарія приймала Імператора Олександра III зі своєю сім'єю. Цікаво, що протоієрей Сімашкевич керував Новочеркаською духовною семінарією більше 20 років і 25 листопада 1905 року, будучи вже в сані архімандрита, він був призначений єпископом Чебоксарським, тобто другим вікарієм Казанської єпархії, а в 1907 році — єпископом Пензенським і Саранським.

Також примітно те, що 10 січня 1915 року Митрофан Сімашкевич був повернутий на Дон в якості глави Донської єпархії і керував нею в роки Першої світової війни, Жовтневої революції і Громадянської війнив Росії.

Після Жовтневої революції нова влада взяла курс на ліквідацію духовної освіти. У 1918 році заняття в семінарії припинилися. Під час громадянської війни червоногвардійці влаштували в семінарському храмі ап. Іоанна Богослова казарму, а в будівлі Новочеркаського духовного училища з 1920 році розміщувалася дитяча трудова колонія. У 1920 році семінарія вимушено перетворена в пастирські курси, а в 1921 році остаточно закрита.

До січня 1947 єпископ Серафим Шарапов підготував усе необхідне для відкриття в Ростові-на-Дону духовної семінарії і звернувся до Патріарха з проханням виклопотати дозвіл на її відкриття. Однак в жовтні 1947 року Рада міністрів СРСР відмовила у дозволі.

6 жовтня 2010 року рішенням Священного Синоду Російської православної церкви Ростовське місіонерське духовне училище було перетворено в Новочеркаську духовну семінарію. 23 листопада того ж року в Ростові-на-Дону відбулося урочисте відкриття відродженої семінарії, яка розташувалася в навчальному корпусі на подвір'ї Серафимівського храму, на вулиці Портовій в Ростові-на-Дону.

Ректори

  • Архімандрит Веніамін (Смирнов) (1868—1879)
  • Архімандрит Мефодій Нікольський (12 листопада 1879—1882) і / д
  • Архімандрит Іоанникій (Казанський) (1882—1884)
  • Протоієрей Митрофан Сімашкевич (1884—1906)
  • Архімандрит Давид Качахідзе (25 серпня 1906—1907)
  • Протоієрей Олександр Замятін (13 вересня 1907 — 16 квітня 1909)
  • Архімандрит Севастіян (Весті) (1909—1914)
  • Протоієрей Димитрій (Богоявленський) (1914 — бл. 1917)
  • Архімандрит Борис (Рукін) (1920—1921)
  • Архієпископ Пантелеймон (Долганов) (6 жовтня 2010 — 5 жовтня 2011)
  • Митрополит Меркурій (Іванов) (5 жовтня 2011 — 29 травня 2013)
  • Протоієрей Тимофій Фетисов[1] (з 29 травня 2013)

Інспектори

  • Василь (Орлов) (березень 1869 — 31 жовтня 1881)

См. також

Примітки

Посилання

Зовнішні відеофайли
Новочеркаська духовна семінарія
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.