Ново-Міловатська волость

Ново-Міловатська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Ново-Міловатка.

Ново-Міловатська волость
Центр Ново-Міловатка
Площа 30 263 (1880)
Населення 12 591 осіб (1880)
Густота 38.1 осіб / км²

Станом на 1880 рік складалася 15 поселень, 5 сільських громад. Населення 12 591 особа (6320 чоловічої статі та 6271 — жіночої), 1959 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 2985924088
Приватної власності 8
Іншої власності 396297
Загалом 3026324385

Поселення волості на 1880 рік[2]:

  • Ново-Міловатка — колишня державна слобода при річці Міловатка за 71 версту від повітового міста, 6221 особа, 907 дворів, 2 православні церкви, школа, 5 лавок, постоялий двір, винокурний завод, 3 ярмарки на рік.
  • Лесковий — колишній державний хутір, 827 осіб, 135 дворів, молитовний будинок, 2 шкіряних заводи.
  • Медвежа — колишня державна слобода, 676 осіб, 116 дворів, православна церква.
  • Попасна — колишня державна слобода, 750 осіб, 140 дворів, православна церква.
  • Розсипний — колишній державний хутір, 569 осіб, 96 дворів.
  • Хвощевата (Фощевата) — колишня державна слобода, 920 осіб, 120 дворів, православна церква, шкіряний завод.
  • Хрищата (Хрещата) — колишня державна слобода, 1202 особи, 260 дворів, православна церква, шкіряний завод.

За даними 1900 року у волості налічувалось 15 поселень із переважно українським населенням, 8 сільських товариств, 335 будівель й установ, 3358 дворових господарств, населення становило 15 631 особа (7943 чоловічої статі та 7688 — жіночої)[3].

1915 року волосним урядником був Олександр Дмитрович Лакоценін, старшиною був Іван Петрович Деменьєвський, волосним писарем Михайло Семенович Волов'янов[4].

Примітки

  1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5600-5614)
  4. рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.