Нові Вирки
Нові́́ Ви́рки — село в Україні, у Сумській області, Сумському районі. Населення становить 439 осіб. Орган місцевого самоврядування — Нововирківська сільська рада.
| село Нові Вирки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район/міськрада | Сумський район |
| Рада | Нововирківська сільська рада |
| Облікова картка | Нові Вирки |
| Основні дані | |
| Населення | 439 |
| Поштовий індекс | 41817 |
| Телефонний код | +380 5443 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°13′16″ пн. ш. 34°10′09″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
146 м |
| Відстань до районного центру |
17 км |
| Найближча залізнична станція | Ворожба |
| Відстань до залізничної станції |
6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41817, Сумська обл., Білопільський р-н, с. Нові Вирки, вул. Молодіжна, 7 |
| Сільський голова | Кириченко Станіслав Володимирович |
| Карта | |
  Нові Вирки | |
 Нові Вирки | |
| Мапа | |
| |
Після ліквідації Білопільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району[1].
Географія
Село Нові Вирки розташоване на лівому березі річки Вир у місці де впадає у річку Сейм, вище за течією примикає село Старі Вирки, нижче за течією на відстані 2.5 км розташоване село Піски, на протилежному березі — село Манухівка.
Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. У річці водиться вихухоль.
Поруч пролягає автомобільний шлях Т 1908.
Історія
- Поблизу села віднайдене слов'янське поселення VII–VIII ст.
- Село засноване в 30-х роках XVII ст.
- За даними на 1862 рік у казеному селі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 748 особи (369 чоловіків та 379 жінок), налічувалось 70 дворових господарств[2].
- Станом на 1880 рік у колишньому державному селі Глушецької волості мешкало 1077 осіб, налічувалось 140 дворових господарств[3].
- Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1923—1933 та 1946–1947 роках[джерело?].
Соціальна сфера
- Школа.
Відомі люди
- Волін Володимир Іванович — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
- Дермильов Олександр Степанович (1924—1989) — заслужений будівельник УРСР, кавалер орденів Трудового Червоного Прапора і «Знак Пошани»
- Пармузіна Агрипина Антонівна (1883—1974) — новатор сільськогосподарського виробництва, ланкова колгоспу «Більшовик», Герой Соціалістичної Праці
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1737)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.