Нові Озеряни
Но́ві Озеря́ни (стара назва — Озеряни) — село в Україні, у Брусилівському районі Житомирської області. Населення становить 603 осіб.
| село Нові Озеряни | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район/міськрада | Житомирський район |
| Громада | Брусилівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1460 |
| Колишня назва | Озеряни |
| Населення | 603 |
| Площа | 2,411 км² |
| Густота населення | 250,1 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12620 |
| Телефонний код | +380 4162 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°19′02″ пн. ш. 29°25′36″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
185 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12620, Житомирська обл., Брусилівський р-н, с.Нові Озеряни, вул.Н.Сосніної |
| Сільський голова | Леся Василівна Ященко |
| Карта | |
  Нові Озеряни | |
 Нові Озеряни | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія
Перша писемна згадка про село датована 1542 роком. В цьому році на території поселення жило 12 сімей.
У XV столітті Озеряни із селом Хомівкою були подаровані православними панами Ходкевичами Києво-Печерському монастирю. Але коли Ходкевичі після 1569 року перейшли до греко-католицької церкви, то Ян Ієронімович Ходкевич забрав від монастиря обидва ці села, аби подарувати якомусь костьолу. Одначе печерський архімандрит Мелетій Хребтович, завдячуючи своєму родству із Ходкевичами, переконав останнього в 1579 році повернути Печерському монастирю обидва маєтки.
В 1636 году Озеряни разом з селами Карабачин, Осівці, Костовці належали Андрію Соколовському.
У 1750 році в селі було 19 селянських та 10 шляхетських дворів. У 1787 році в населеному пункті побудовано церкву. На цей час тут проживало 644 жителі.
Церква дерев'яна в пам'ять Архистратига Михаїла збудована у 1787 році, землі має 46 десятин. До неї приписане село Привороть.
7 грудня 1923 р. організований колгосп «Червоний хлібороб», членами якого стали лише 10 сімей — батраків. Першим головою колгоспу був Палиш Вячеслав Володимирович (в минулому панський пастух).
На кінець 1933 року майже всі одноосібні господарства були колективізовані, а в 1935 році на базі колгоспу «Червоний хлібороб» утворилося два колективні господарства «Червоний хлібороб» та «Ударник».
Жителі села у 1933–1934 роках пережили страшні часи голодомору. Всього у ці роки було похоронено 125 чоловік.
У бою за Нові Озеряни загинув Герой Радянського Союзу Іван Никандрович Пореченков[1], родич російського актора Михайла Пореченкова, стосовно якого було відкрите кримінальне провадження щодо причетності Пореченкова до розстрілів мирних жителів Донецька в рядах терористичної організації «ДНР».
У післявоєнний період село якісно змінилося, а тому і змінилася назва села на Нові Озеряни. В ці роки утворилося колективне господарство «Прогрес».
У 1953 році утворилося нове колективне об'єднання «Шлях до комунізму».
У 1972 році у селі було 388 дворів, де проживало 1124 чоловік.
За високі досягнення у праці 61 колгоспник нагороджений орденами і медалями. Зокрема, тракторист Шубан Микола Федорович, нагороджений орденом Леніна та Трудового Червоного прапора, бригадир Зубчук Г. М. — орденом Леніна.
У 1989 році колгосп було розукрупнено і названо «Прогрес».