Пореченков Михайло Євгенович

• Батько — Євген Михайлович Пореченков, був моряком, потім інспектором виробничих процесів у Польщі на Гданській судноверфі, де поляки будували судна для СРСР.[4]. Зараз став письменником, поетом, пише про сина, про свої подорожі, про пташиний грип, про РАО «ЄЕС» та Слободана Мілошевича[1]
• Мати — Галина Миколаївна Пореченкова, колишній будівельник.[4][7]
• Позашлюбний син — Володимир Любимцев (22 грудня 1989), мати якого, Ірина Любимцева, померла в 1994 або 1995 році.[8]
• Перша дружина — Пореченкова Катерина Олександрівна.[9], бізнесвумен, працювала перекладачем, познайомилася з Пореченковим завдяки Володимиру Шевелькову[10][11][12][13]
  • Дочка — Варвара (10 березня 1998)[12], знялася з батьком у його фільмі «День Д»[8].
• Друга дружина — Ольга Пореченкова (1974).[14], художник, познайомилися в 1999 році, розписалися в 2000 році, працювала художником на фільмі «День Д»[11][15][16][17]
  • Син — Михайло (12 жовтня 2002).[14][18]
  • Дочка — Марія (26 грудня 2004).[18][19]
  • Син — Петро (12 липня 2010).[18][20]

Михайло дружить з Костянтином Хабенським, товаришували і їхні дружини, поки Анастасія Хабенська не вмерла 2008 року від пухлини мозку в 34 роки.[21]

Під час відвідування Донецького аеропорту в жовтні 2014 року заявляв, що має досвід участі в бойових діях під час російсько-грузинської війни.[22][23]

Визнання участі в терористичних угрупованнях Михайла Пореченкова

30 жовтня 2014 року на Youtube-каналі «НОВОРОССИЯ TV» було оприлюднено відео «Пореченков у донецькому аеропорту», на якому актор у захисному шоломі з написом «PRESS» стріляє з багатоповерхівки великокаліберним кулеметом НСВ-12,7 «Утьос»[24] по позиціях українських військових.[25]

Перебуваючи в гостях у терористів, актор дав інтерв'ю російському каналу, в якому зізнався на камеру, що вже стріляв так і в 2008 році в Цхінвалі під час російсько-грузинського конфлікту по позиціях грузинських військових.[26] У цьому самому інтерв'ю Пореченков заявив, що відео було постановочним, а патрони — холостими. Твердження про постановочність і холості патрони пізніше спростували експерти[27], представник «ДНР»[28] і радник голови Міністерства оборони України Юрій Повх.[29] Пізніше, у 2016 р. повідомлено, що бійці ЗСУ відбили у бойовиків "кулемет Пореченкова"[30]

Із 31 жовтня 2014 року, після інциденту в Донецькому аеропорту, низка українських політиків[31] і активістів закликали українську владу й Інтерпол закрити Михайлу Пореченкову в'їзд до України та до інших країн Європи та Америки.^{[джерело?]} Із цього дня Пореченков став об'єктом уваги активістів кампанії «Бойкот російського кіно», які стали вимагати заборонити показ фільмів в Україні за участі актора[32], також згадуючи про проблему під час суспільних акцій.[33][34]

31 жовтня 2014 року Арсен Аваков повідомив, що слідче управління Міністерства внутрішніх справ України відкрило кримінальне провадження щодо актора за ч. 4 ст. 260 Кримінального кодексу України, — участь у незаконних військових формуваннях. Норма передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.[35]

31 жовтня 2014 року Служба безпеки України також відкрила кримінальне провадження щодо причетності Пореченкова до розстрілів мирних жителів Донецька в рядах терористичної організації «ДНР»[36][37]. Служба безпеки України зробила заяву про те, що має докази полювання актора з вогнепальною зброєю на мирних жителів в Донецьку, під час якого він розстрілював людей. Пореченков нібито заплатив гроші бойовикам за проведення такого «​​сафарі» — по $ 1 тис. за людину. Пореченков нібито заплатив $ 50 тис.[38].

31 жовтня 2014 року особовий склад батальойну «Луганськ-1», обурений інформацією про здійснення Пореченковим «сафарі» на людей в Донецьку, оголошує власне полювання: «Батальйоном Луганськ-1 розшукується Пореченков Михайло Євгенович, 1969 року народження, громадянин Росії, який є прихильником сепаратистів. За злочин, передбачений статтею 110, ст. 258, ст. 263 КК України»[39].

Бійці сил АТО, які тримають оборону в донецькому аеропорту, пообіцяли помститися Михайлу Пореченкову за стрілянину в них.[40]

4 листопада 2014 року Держагентство України з питань кіно скасувало або відмовило в державній реєстрації 69 фільмів за участю Михайла Пореченкова.[41]

4 листопада 2014 року у Московському художньому театрі після вистави «Трамвай «Бажання», у якій брав участь Михайло Пореченков, російська активістка Катерина Мальдон зі словами «На, Міша, постріляй! Любиш в українців стріляти? Пристрели мене!» кинула акторові «нагородний пістолет». Разом з пістолетом пані кинула Пореченкову медаль «За Лугандон».[42]

9 листопада 2014 року керівництво Донецької народної республіки за стрілянину в бік українських позицій у Донецькому аеропорту нагорордила Пореченкова званням «Народний артист Донецької народної республіки».[43]

На початку січня 2015 року Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук усіх російських акторів і музикантів, які приїздили на окуповані території Донбасу.[44] 27 січня 2015 Пореченков був оголошений в розшук. Служба безпеки України інкримінує йому вчинення терористичного акту або погроза його вчинення. Слідчий суддя дав дозвіл на затримання з метою приводу.[45]

8 серпня 2015 року Пореченков внесений до «Чорного списку Міністерства культури України»[46].

31 жовтня 2014 року використання символіки преси Михайлом Пореченковим під час візиту до Донецького аеропорту засудили в ОБСЄ[47], також — голова московської спілки журналістів Павло Гусєв заявив, що через дії Михайла Пореченкова та його маскування під журналіста фактично зведені нанівець гарантії безпеки ЗМІ в зоні воєнних дій: «Якщо завтра будуть убиті або поранені наші журналісти, хай Пореченков знає, що їхня кров — на його руках».[31][48] Російський співак Йосип Кобзон заявив, що Пореченков дарма поїхав на Донбас. За його словами, винним в інциденті є не Пореченков, а люди, які його супроводжували.[49]

1 листопада 2014 року влада Латвії оголосила актора Михайла Пореченкова персоною нон ґрата, про що повідомив міністр закордонних справ країни Едгар Рінкевичс.[50]

1 грудня Пореченков висловив підтримку приїзду до Донецька свого колеги Івана Охлобистіна. Напередодні, актор Іван Охлобистін приїхав у Донецьк з новим фільмом «Ієрей-сан» та подарунками для командира террористів «Мотороли».[51]

4 грудня 2014 року в соціальній мережі «Twitter» Михайло Пореченков висловив обурення тим, що в Українській Вікіпедії, у статті про нього, його назвали «терористом „ДНР“» та «вбивцею українських солдат».[52][53] Версія тієї статті була неперевіреною патрульними (рецензентами) та була невдовзі замінена новою версією, з більш енциклопедичним та нейтральним текстом.

На початку березня 2015 року на кіностудії «Білорусьфільм» відмовилися працювати з Пореченковим. Костюмери, гримери та інші працівники поклали заяву на стіл директора «Білорусьфільму» про відмову роботи з Пореченковим, який перебуває в міжнародному розшуку. Після приїзду до Мінська його не заселили в готель, як це було прописано в домовленості. Натомість Пореченков заявив, що «на одному полі з такими білорусами не сяде»[54].

• «Войцек» — Капітан
• «Чекаючи на Годо» С. Беккета. Режисер:Юрій Бутусов — Поццо
• «Король, дама, валет» — Франц
• «Калігула» — Гелікон
• «Братик Кролик на Дикому Заході» — Братик Черепаха, Індіанець
• «Клоп» — Присипкін
• «Дама-примара» — Косме
• «Смерть Тарєлкіна» Сухово-Кобиліна — Расплюєв

• 2002 — «Качине полювання» А. Вампілова. Режисер: Олександр Марін — офіціант[6]
• 2004 — «Біла гвардія» М. А. Булгакова. Режисер: Сергій Женовач — Мишлаєвський Віктор Вікторович, штабс-капітан, артилерист
• 2005 — «Гамлет» Шекспіра. Режисер:Юрій Бутусов — Полоній
• 2008 — «Крейцерова соната» Лев Толстой. Режисер: Антон Яковлєв —Позднишев

• 2008 — День Д

• 1999 — Шосте чуття — Малколм Кроу (Брюс Вілліс)
• 2001 — Історія лицаря — Вільям Тетчер (Ульрік фон Ліхтенштайн із Гільдерланда) (Хіт Леджер)
• 2002 — Алі Джі в парламенті — Алі Джі (Саша Барон Коен)

• Реклама майонезу «Ряба»[55]
• Реклама мобільного оператора МТС (спільно з Михайлом Трухіним та Миколою Валуєвим)
• Реклама автомобіля Kia Sorento
• Реклама велосипедів Cube

• 2006 — Інстинкт (грудня 2006) — Білий

• Заборонена зона (ТНТ).
• Кулінарний поєдинок (НТВ) — (з 19 квітня 2008 по 18 грудня 2010)
• Битва екстрасенсів (ТНТ) — 1—7-й сезони.
• Що робити разом з ведучим з Денисом Гребенюком (Перець)

• 2011 — Михайло Пореченков. Тепер у мене все є
• 2010 — Мій син — Андрій Краско (документальний)
• 2009 — Алтайський самородок. Панкратов-Чорний (документальний)
• 2007 — Олександр Дедюшко. Перевищення швидкості (Україна, документальний)
• 2006 — Як відходили кумири (документальний) Андрій Краско
• 2006 — Андрій Краско. Несхожий на артиста (документальний)

• Талліннське вище військово-політичне будівельне училище
• ВДІК
• ЛДІТМіК