Нора Бумбіере

Нора Бумбіере (латис. Nora Bumbiere; *13 березня 1947, Аугсткалнська волость, Єлгавський повіт — †12 грудня 1994) латвійська естрадна співачка.

Нора Бумбіере
латис. Nora Bumbiere
Основна інформація
Дата народження 13 березня 1947(1947-03-13)
Місце народження Аугсткалнська волость, Єлгавський повіт
Дата смерті 12 грудня 1994(1994-12-12) (47 років)
Місце смерті Рига, Латвія
Громадянство Латвія
Професії співачка
Співацький голос мецо-сопрано
Жанр естрада
Колективи «Modo»
Співпраця Раймонд Паулс
Вікторс Лапченокс
Нагороди
Орден Трьох зірок
Пам'ятник Норі Бумбіере (фрагмент) в Єлгаві, Латвія

Біографія

Народилася 13 березня 1947 в Аугсткалнській волості Єлгавського повіту.

Навчалася в Єлгавській музичній школі, з 1965 була співачкою ансамблю «Jaunība» Єлгавського будинку культури, пізніше жіночого вокального ансамблю Ризького естрадного оркестру (з 1968 — солістка цього колективу), солісткою вокально-інструментального ансамблю «Modo» Латвійської філармонії під керуванням Раймонда Паулса (1972-1977), з 1977 була співачкою різних латвійських ансамблів, в тому числі вокально-інструментального ансамблю «Inversija», співала в ресторані.

З 1971 співала в дуеті з чоловіком Вікторсом Лапченоксом, обидва брали участь у записі популярних альбомів Раймонда Паулса «Teic, kur zeme tā», «Kurzeme», «Jūras balss», «Nekal mani gredzenā», «Laternu stundā», «Priekšnojauta „, “ Par pēdējo lapu». Була учасником конкурсу фірм грамзапису Міжнародного фестивалю пісні в Сопоті (1976).

У 1977, після десятирічної співпраці з Раймондом Паулсом Нора Бумбіере пішла з ансамблю «Modo». У тому ж році вони розлучилися з Вікторсом Лапченоксом.

Хвороба і смерть

Це був запущений гепатит, який довго не лікували і до лікарів не зверталися. В кінці 1993 потрапила в лікарню, де був поставлений діагноз цироз печінки, але вже нічого не можна було зробити. Померла 12 січня 1994. Похована на Баложському цвинтарі в місті Єлгава.

Сім'я

Рідна сестра Мара Зуструпа (латис. Māra Zustrupa) — співачка, засновник і член правління фонду Нори Бумбіере («Noras Bumbieres fonds»). У Нори Бумбіере троє дітей — син Ромуальд (трагічно загинув у 2001 у віці 35 років), син Георг (живе в Ризі) і дочка Беатріс (живе в США). Є онуки.

Пам'ять

У 2012 в Єлгаві відбулося урочисте відкриття пам'ятника Норі Бумбіере. Пам'ятник був встановлений в сквері за Єлгавським палацом культури. В майбутньому планується присвоїти цьому скверу ім'я Нори Бумбіере.

На згадку про Нору фонд її імені щорічно проводить в Єлгаві конкурс молодих вокалістів Латвії.

Дискографія

  • 1971 — «Teic, kur zeme tā»
  • 1972 — «Kurzeme»
  • 1973 — «Jūras balss»
  • 1974 — «Nekal mani gredzenā»
  • 1974 — «Vēl nav par vēlu»
  • 1976 — «Laternu stundā»
  • 1977 — «Priekšnojauta»
  • 1995 — «Labākās dziesmas»
  • 2003 — «Nora Bumbiere»

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.