Норберт Бурґмюллер

Август Йозеф Норберт Бурґмюллер (нім. August Joseph Norbert Burgmüller; 8 лютого 1810, Дюссельдорф 7 травня 1836, Аахен) німецький композитор і піаніст.

Норберт Бурґмюллер
нім. Norbert Burgmüller
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я нім. August Joseph Norbert Burgmüller
Дата народження 8 лютого 1810(1810-02-08)
Місце народження Дюссельдорф
Дата смерті 7 травня 1836(1836-05-07) (26 років)
Місце смерті Аахен
Поховання Північне кладовище (Дюссельдорф)d
Громадянство  Німецький союз
Професія композитор, піаніст
Інструменти фортепіано
Жанри класична музика
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Норберт Бурґмюллер народився в родині композитора і диригента Фрідріха Августа Бурґмюллера, від якого і отримав перші уроки музики, і співачки та піаніста Анни Терези Фрідеріки фон Цандт. Старшим братом Норберта був композитор Фрідріх Бурґмюллер. Після смерті батька в 1824 році покровителем юнака став граф Франц фон Нессельроде-Ересхофен, яки поселив його у своєму маєтку поблизу Касселя. За фінансової підтримки графа Бурґмюллер отримав гарну музичну освіту; серед його вчителів були Йозеф Крейцер, Моріц Гауптман і Луї Шпор.

В кінці 1820-х Бурґмюллер часто виступав як піаніст, а в січні 1830 року дебютував і як композитор, виконавши власний Концерт для фортепіано з оркестром. Він заручився з Софією Роланд, але в 1830 році їх відносини закінчилися, що засмутило Норберта. Наступного року він повернувся в Дюссельдорф до матері, сподіваючись знайти там викладацьку роботу, але це йому не вдалося. У нього проявилися ознаки епілепсії, він почав пити, вів усамітнений спосіб життя, спілкуючись тільки з найближчими друзями, серед яких був поет Крістіан Граббе.

У 1834 році Бурґмюллер познайомився з Мендельсоном, який схвально відгукнувся про його музику і виконував на своїх концертах його Симфонію № 1 і Фортепіанний концерт. Композитор заручився з Жозефіною Коллін, але ці відносини також закінчилися. Після від'їзду Мендельсона в Лейпциг в 1835 році фінансове і суспільне становище Бурґмюллера залишилося нестабільним, і він виношував плани поїхати в Париж, де в той час вже жив і працював його брат. Цим планам не судилося здійснитися: в 1836 році, перебуваючи на курорті в Аахені, Бурґмюллер потонув під час чергового епілептичного нападу.

На ранню смерть Бурґмюллера відгукнувся Роберт Шуман, який написав некролог в «Новій музичній газеті», де сказав, що це найбільша втрата для музики з часів смерті Франца Шуберта. Мендельсон написав пам'яті Бурґмюллера Траурний марш, тв. 103, під звуки якого його було поховано на кладовищі Гольцхайм в Дюссельдорфі. На початку XX століття могила композитора перенесена на Північне кладовище.

Творча спадщина

Передчасна смерть та дуже коротка творча кар'єра не дозволила композитору розкрити свій талант в повній мірі. Проте в його музиці чітко простежується розвиток індивідуального стилю. Найбільш ранні твори Бурґмюллера струнні квартети тв. 4 і тв. 7, романтичні за духом — зазнали впливу Шпора; в написаних пізніше піснях проявилася ясність викладу, яка більш властива класицизму. Фортепіанний концерт, написаний в дуже рідкісній на той час для сольного концерту тональності фа-дієз мінор, відзначається масштабністю форми і нестандартною оркестровкою (наприклад, в повільній другій частині велика сольна партія довірена віолончелі в оркестрі, фактично виводячи її на рівень другого соліста).

З двох симфоній Бурґмюллера була завершена тільки перша, у другій не закінчено фінал, в якому автор написав тільки 58 тактів. Шуман під час свого перебування в Дюссельдорфі збирався завершити цю симфонію, але так і не здійснив свої наміри.

Незабаром після смерті Бурґмюллера його твори були майже забуті. Більшість з них було вперше видано тільки в другій половині XIX століття, а справжнє відродження його музики почалося тільки з 1986 року, коли відзначалося 150-річчя з часу його смерті.

У Дюссельдорфі створено Товариство Норберта Бурґмюллера.

Основні твори

Для оркестру
  • Концерт для фортепіано з оркестром fis-moll, тв. 1 (1828-29)
  • Симфонія № 1 c-moll, тв. 2 (1831-33)
  • Симфонія № 2 D-dur, тв. 11 (1834-35, не закінчена)
  • Увертюра f-moll, тв. 5 (1825)
  • Чотири антракти, тв. 17 (1827-28)
Камерна музика
  • Чотири струнних квартети (d-moll, тв. 4, 1825; d-moll, тв. 7, 1825-26; As-dur, тв. 9, 1826; a-moll, тв. 14, 1835)
  • Дует для кларнета і фортепіано Es-dur, тв. 15 (1834)
Музика для фортепіано
  • Соната f-moll, тв. 8 (1826)
  • Вальс Es-dur (1827)
  • Полонез F-dur, тв. 16 (1832)
  • Рапсодія h-moll, тв. 13 (1834)
  • Мазурка Es-dur
Вокальна музика
  • Фрагмент незакінченої опери «Діоніс» (1832-34)
  • 23 пісні для голосу і фортепіано

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.