Носко Григорій Михайлович

Носко Григорій Михайлович (* 16 грудня 1910, Іванівка, Слов'яносербія, Катеринославська губернія, Російська імперія — † 20 січня 1980, Кілія, Одеська область, УРСР) — радянський футболіст, півзахисник ворошиловградського «Дзержинця», чемпіон УРСР.

Григорій Носко
Григорій Носко
Особисті дані
Повне ім'я Григорій Михайлович Носко
Народження 16 грудня 1910(1910-12-16)
  Іванівка, Слов'яносербія,
Російська імперія
Смерть 20 січня 1980(1980-01-20) (69 років)
  Кілія, Одеська область, УРСР
Поховання Kili Islandd
Громадянство  СРСР
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1936–1940«Дзержинець»22 (0)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Біографія

Народився у 1910 році в селі Іванівка, Слов'яносербія, Катеринославська губернія, Російська імперія (зараз Луганська область). Проживав у місті Луганськ. Закінчив машинобудівний технікум. Працював на Луганському паровозобудівному заводі. Був одружений. Мав двох дітей. Син — Носко Леонід Григорович. Дочка — Носко Лідія Григорівна. Брав участь у Німецько-радянській війні. В період з 1945 по 1949 рік служив військовим у різних військових частинах СРСР. Згодом переїхав до міста Кілія. Помер у 1980 році. Похований в Кілії.[1][2][3]

Футбольний шлях

Був капітаном команди машинобудівного технікуму. У 1930 році його команда об'єдналась з командою будівного технікуму і виграла чемпіонат міста.[4] Після грав у команді заводу. У 1936 році став основним гравцем ворошиловградського «Дзержинця». Протягом 1936–1940 років брав участь у більш ніж 50 іграх різних чемпіонатів УРСР та СРСР. У 1937 и 1939 роках був капітаном «Дзержинця».[5]

У 1937 році команда «Дзержинець» пробилася у 1/16 фіналу Кубку СРСР. 1938 року виграла чемпіонат УРСР. У 1939 році потрапила до 1/16 фіналу Кубку СРСР та зайняла 16 місце у групі «Б» Чемпіонату СРСР.[6][7]

Воєнний шлях

Після початку Німецько-радянської війні у 1941 році мобілізований до лав Червоної армії. У званні лейтенант був командиром 139-ї мобільної танкоремонтної бази 32-го мотострілецького полку 18-го танкового корпусу. Воював на Сталінградському, Південно-Західному, Степовому, 2-му Українському та 3-му Українському фронтах. За забезпечення ефективної роботи з ремонту бойових машин нагороджений орденом Червоної зірки (1943 рік) та орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (1945 рік).[8][9][10]

Примітки
  1. Біографія Носка Григорія Михайловича на сайті «Заря» Луганск. История и статистика" (рос.) 14.12.2012
  2. Стаття «Капитан первых чемпионов Украины» на офіційному сайті футбольного клубу «Зоря» (рос.) 17.05.2013
  3. Крамарук В. Капитан первых чемпионов Украины // Вечерний Луганск. — 2013. — № 13 (636). — С. 18. (рос.)
  4. Стаття «Из истории зарождения футбола на Луганщине» (рос.) 10.01.2016
  5. Шкиров Ю. Век луганского футбола. — Луганск : Изд-во «Максим», 2008. — С. 8, 10, 11, 13, 14, 17, 21, 24, 507, 593, 681, 690. — ISBN 978-966-96941-5-2. (рос.)
  6. Кошель Ю. Футбол в СССР: в 3 т. — Москва : Изд-во «Луч-1», 1993. — Т. 1. — ISBN 5-900612-02-3. (рос.)
  7. Стаття «Зоря» футбольної Луганщини" на офіційному сайті Федерації Футболу України 14.12.2012
  8. Інформація на сайті «Заря» Луганск. История и статистика" (рос.) 14.12.2012
  9. Указ про нагородження орденом Червоної зірки у банку документів «Подвиг Народа в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.» (рос.) 14.12.2012
  10. Указ про нагородження орденом Вітчизняної війни у банку документів «Подвиг Народа в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.» (рос.) 14.12.2012

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.