Нотація Ейнштейна

Нотація Ейнштейна (Правило сумування Ейнштейна) — позначення підсумовування індексованих величин, при якому знак суми опускається.

Нотація була запроваджена Альбертом Ейнштейном для запису формул загальної теорії відносності в 1916 році. Пізніше вона поширилася на інші галузі фізики й математики.

При застосуванні нотації Ейнштейна діє правило: якщо індекс повторяється внизу і вгорі, тобто, як коваріантний і контраваріантний, то це означає підсумовування. Наприклад,

,

де та - довільні 4-вектори.

Нотація може застосовуватися і до одного 4-тензора. Так, позначення - означає суму діагональних елементів 4-тензора .

В тензорному аналізі, зокрема в його додатках до загальної теорії відносності і диференційної геометрії, при записі виразів з багатокомпонентних величин, пронумерованих верхніми і нижніми індексами (тензорів), для економії запису зручно використовувати правило, назване правило сумування Ейнштейна: якщо одна і та ж буква в позначенні індексу зустрічається і зверху, і знизу, то такий член вважається підсумованим по всіх значеннях цієї букви, наприклад у виразі

Просторові індекси

В теорії відносності діє також правило, за яким індекси 4-тензорів позначаються латинськими літерами. Якщо потрібно виділити тільки просторові компоненти 4-тензорів, то вживаються грецькі літери. Наприклад, позначення - означає звичайний вектор у тривимірному просторі, компоненти якого складені з компонент 4-тензора

.

Відповідно, повторення грецьких індексів вгорі й унизу означає підсумовування по цих індексах:

.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.