Нусі-Бе

Нусі-Бе (малаг. Nosy Be, [ˌnusʲ ˈbe], укр. Великий острів) вулканічний острів та однойменний департамент регіону Діана, біля північно-західного узбережжя Мадагаскару[1].

Нусі-Бе
англ. Nosy Be
Вид на море з Гелл-Вілл (Андоани)
Вид на море з Андоани (Гелл-Вілл)

Карта
Острів Нусі-Бе
Острів Нусі-Бе
Географія
13°18′54″ пд. ш. 48°16′03″ сх. д.
Місцерозташування Індійський океан,
Мозамбіцька протока
Акваторія Мозамбіцька протока
Площа 325  км² 
Довжина 26  км
Ширина 20  км
Найвища точка вулкан Локобе 455 м
Країна
 Мадагаскар
Регіон регіон Діана
Адм. одиниця Регіон Діанаd
Населення 73 010 осіб (2013)
Нусі-Бе
Нусі-Бе (Мадагаскар)

 Нусі-Бе у Вікісховищі

Історія

Острів Носи Бе вперше вийшов на арену історії Мадагаскару, коли король Радама I оголосив, що він має намір підкорити і об'єднати весь Мадагаскар. Цей план був в кінцевому рахунку досягнутий в 1837 році при королеві Ранавалуні I. Французи почали колонізацію острова з 1840 року, тут вони заснували форпост під назвою Гелл-Вілл (від імені французького адмірала де Гелла). У 1849 році рабство на острові було скасовано французами, це викликало обурення місцевих малагасійських рабовласників, які об'єдналися і підняли повстання проти французької адміністрації.

Географія

Аеропорт на Носи Бе

Острів, який виник в результаті вулканічної діяльності кількох вулканів, розташований у затоці Ампасіндава Мозамбіцької протоки, в районі північно-західного узбережжя Мадагаскару, за 11 км на захід від півострова Амбату острова Мадагаскар і відноситься до регіону Діана і адміністративно має статус департаменту цього регіону.

Острів має площу 325 км², при довжині (з півночі на південь) — 26 км, та максимальній ширині до 20 км. Його населення станом на 2013 рік становило 73 010 осіб, з них майже половина проживає в адміністративному центрі департаменту Носи Бе Гелл-Вілл (малаг. Андоани) (39 500 осіб, 2013). Найбільша висота, конус вулкана Локобе — 455 м, є найвищою точкою острова(13°24′28″ пд. ш. 48°18′52″ сх. д.). Другою за висотою вершиною острова є вулкан Пассот — 329 м, (13°19′19″ пд. ш. 48°13′44″ сх. д.), на схилах якого розташовано одинадцять озер вулканічного походження, найбільше з яких Ампарігібемер.

Клімат

Носи Бе має тропічний клімат. Найбільш вологим є літо (грудень, січень, лютий). Масив Тсаратанана острова Мадагаскар, частково захищає острів від сильних північно-східних вітрів, що впливають на регіон в серпні або під час тропічної депресії.

Клімат Носи Бе
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній
максимум, °C
31,1 31,1 31,8 32,0 31,2 30,0 29,6 29,9 31,0 32,0 32,0 31,5 31,1
Середня
температура, °C
26,2 26,3 27,6 26,5 25,2 23,1 22,3 23,3 24,4 25,7 26,4 26,5 25,3
Середній
мінімум, °C
22,6 22,8 22,8 22,4 20,9 19,0 18,0 17,8 19,1 20,8 22,0 22,5 20,9
Норма
опадів, мм
518.5 435.9 294.7 156.5 61.1 44.3 37.4 36.2 39.3 84.6 148.1 371.6 2228.2
Кількість
сонячних годин
187,0 171,2 224,0 245,0 271,3 248,9 263,7 284,9 277,6 281,1 249,1 219,7 2923,5
Кількість
дощових днів
21 20 18 12 6 6 5 5 6 7 13 18 137
Джерело: Всесвітня метеорологічна організація [2]

Туризм

До проголошення незалежності Мадагаскару 26 червня 1960 року, економіка острова була заснована на сільському господарстві. Починаючи з 1960 року, на Носи Бе починає поступово розвиватися туризм. Проте, станом на 2011 рік, відсутність інфраструктури (дороги, водопостачання), незважаючи на відкриття нових готелів в 2010 і 2011 роках рівень туризму залишався доволі низьким, що викликає низьке заповнення готелів.

Галерея

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.