Нязепетровськ

Нязепетро́вськ — місто (з 1944 року) в Челябінської області Росії, адміністративний центр Нязепетровського району.

місто Нязепетровськ
рос. Нязепетровск
Герб міста Прапор міста
Церква Святих Апостолів Петра і Павла. За радянських часів в будівлі був кінотеатр
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Челябінська область
Муніципальний район Нязепетровський район
Код ЗКАТУ: 75244501000
Код ЗКТМО: 75644101001
Основні дані
Час заснування 1747
Статус міста 1944
Населення 12 061 (2015)
Площа 27 км²
Поштові індекси 456970
Телефонний код +7 35156
Географічні координати: 56°03′ пн. ш. 59°36′ сх. д.
Часовий пояс UTC+5
Вебсторінка nzp.nzpr.ru
Мапа

Нязепетровськ


Нязепетровськ


 Нязепетровськ у Вікісховищі

Населення — 12 061 чол. (2015).

Географія

Місто розташоване в гирлі річки Нязя по обох берегах річок Уфа і Нязя, на північному заході Челябінської області, за 225 км (по автодорозі через село Тюбук) від Челябінська та за 180 км від Єкатеринбурга, через Полевськой. Розміщений на Середньому Уралі: східний схил Бардимського хребта - західні передгір'я Уфалейского хребта, за 8-10 км на південний схід гори Березова (Бардимський хребет).

Клімат помірно-континентальний, літо тепле, зима сувора, малосніжна. Середньомісячна температура липня становить + 17 ° С, січня -15 ° С.

Історія

Будівля волосного правління. У даний час розташовується музей

Історія Нязепетровська починалася з будівництва в 1744 році нині найстарішого на території сучасної Челябінської області залізнодетального і чавуноливарного заводу балахонським купцем Петром Осокіним на річці ​​Нязя (Наза), притоки річки Уфи, на землях, орендованих у башкир Айлінської, Кара-Табинської, Катайської волості.

Нязепетровський залізоробний завод є першим, разом з Каслинським заводом, підприємством чорної металургії на території нинішньої Челябінської області [1].

Населення

Чисельність населення
1939[2]1959[3]1967[2]1970[4]1979[5]1989[6]1992[2]
13 00022 49722 00018 58417 73617 13316 900
1996[2]1998[2]2000[2]2001[2]2002[7]2003[2]2005[2]
15 50015 10014 50014 10013 40513 40013 000
2006[2]2007[2]2008[2]2009[8]2010[9]2011[10]2012[11]
13 00013 00013 00013 06112 45112 40312 305
2013[12]2014[13]2015[14]2016[15]2017[16]
12 15312 06712 06111 90111 752

Економіка

Нязепетровське водосховище на річці Уфа - джерело водопостачання м. Єкатеринбурга

Містоутворюючим підприємством є ТОВ «Ливарно-механічний завод», що випускає баштові крани TDK-10.215, TDK-10.180 , TDK-8.180, SMK-10.200, SMK-10.180 і SMK-5.66 [17]. Поблизу заводу розташований заводський ставок на річці Нязя.

У місті існує унікальне підприємство з перекачування питної води з Нязепетровського водосховища на річці Уфа в місто Єкатеринбург, з водозабором і декількома насосними підстанціями-СПЕСВТВ.

Діють також підприємства деревообробної промисловості. Незабаром, за запевненням чиновників, повинні були початися роботи з освоєння і розробки Суроямського залізорудного родовища та будівництва Суроямського гірничо-збагачувального комбінату, але у зв'язку зі складною економічною ситуацією цей проект відкладений на невизначений термін [18] [19]. Підприємство мало бути побудовано на промисловому майданчику Ураїм, що знаходиться за декілька кілометрів від міста.

Транспорт

Автодорога Красноуфімськ-Касл. Виїзд з Нязепетровска в бік м. Верхній Уфалей

У місті розташована залізнична станція «Нязепетровськ» напряму ст. Бердяуш (Південно-Уральська залізниця) - ст. Дружініно (Свердловська залізниця). Поїзд Бердяуш - Михайлівський завод скасований з 5 вересня 2012 року, Михайлівський завод - Дружиніно курсує по вихідних у літній час.

Через місто проходить автодорога 75К-011 (Красноуфімськ - Арти - Нязепетровськ - Верхній Уфалей - Каслі). Діє автовокзал. Автобуси ходять за трьома міжміськими напрямками: Нязепетровськ - Єкатеринбург (через Верхній Уфалей, Полевськой), Нязепетровськ - Челябінськ (через Верхній Уфалей, Каслф), Нязепетровск - Міас (через Верхній Уфалей, Каслі). Діють приміські маршрути. У місті, станом на 1.01.2015, налічується 7 міських автобусних маршрутів, причому у вихідні дні курсують тільки два (№ 11,22) - по маршруту «Площа - Зал. вокзал»

Примітки

  1. Брагін, С. Г. Нязепетровськ завод і його жителі в документах XVIII-XX ст. - Єкатеринбург: АсПУр, 2014. - С. 6. - ISBN 978-904900-18-2
  2. Народная энциклопедия «Мой город». Нязепетровск (рос.)
  3. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  4. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  5. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  6. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  7. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  8. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  9. Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. (рос.)
  10. Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. (рос.)
  11. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. (рос.)
  12. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
  13. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
  14. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
  15. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  16. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  17. Продукція. crantec.ru. Процитовано 7 жовтня 2015.
  18. Суроямское залізорудну родовище, Вікімапія.
  19. Проект з будівництва ГЗК на Суроямском родовищі припинений, Марія Полоус. Газета «Коммерсант» (Єкатеринбург), № 119 від 08.07.2015
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.