Нізам-і Джедід
Нізам-і Джедід, Нізам-и Джедід (араб. النظام الجديد, An-Niẓām Al-Jadīd — новий порядок) — серія військово-адміністративних реформ в Османській імперії XIX—XX століть, спрямована на осучаснення та озахіднення збройних сил з метою успішного протистояння європейським країнам (перш за все, Російській імперії) . Першим проводити реформи почав султан Селім III.
Історія Османської імперії | |
---|---|
| |
Утворення Османської держави (1299-1402) | |
Боротьба за візантійську спадщину (1402-1453) | |
Розквіт Османської імперії (1453-1566) | |
Послаблення і занепад (1566-1789) | |
Жіночий султанат | |
Епоха Кепрюлю | |
Доба тюльпанів | |
Велике замирення | |
Панування деребеїв | |
Між стагнацією і модернізацією (1789-1908) | |
Нізам-і Джедід | |
Танзимат | |
Зулюм | |
Розпад Османської імперії (1908-1922) | |
Молодотурецька революція | |
Доба другої Конституції | |
Поділ Османської імперії | |
Портал «Османська імперія» |
Також під цим терміном часто мають на увазі армію нового зразка.
Основні положення реформи
- Створення призовної системи та мобілізаційного резерву
- Зміна законодавства
- Заміна територіальних ополчень армійської-дивізійним розподілом[1]
- Запрошення європейських військових інструкторів
- Закупівля сучасного озброєння та військових кораблів
- Створення оборонної промисловості
Примітки
- Amira K. Bennison. Muslim Universalism and Western Globalization. // Globalization in World History. — ed. A.G. Hopkins. — p. 89.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.