Доба панування деребеїв
Доба панування деребеїв — період в історії Османської імперії, що розпочався після спалаху Російсько-турецької війни 1768—1774 і відзначався різким послабленням центральної влади. Натомість значно посилився вплив напівсамостійних властителів — аянів та деребеїв. В болгарській історіографії для позначення періоду використовується назва «Кирджалійська доба» (від «кирджалі» — буквально «розбійник», проте часто цим словом позначали вже згаданих деребеїв).
| Історія Османської імперії | |
|---|---|
.svg.png.webp) | |
| Утворення Османської держави (1299-1402) | |
| Боротьба за візантійську спадщину (1402-1453) | |
| Розквіт Османської імперії (1453-1566) | |
| Послаблення і занепад (1566-1789) | |
| Жіночий султанат | |
| Епоха Кепрюлю | |
| Доба тюльпанів | |
| Велике замирення | |
| Панування деребеїв | |
| Між стагнацією і модернізацією (1789-1908) | |
| Нізам-і Джедід | |
| Танзимат | |
| Зулюм | |
| Розпад Османської імперії (1908-1922) | |
| Молодотурецька революція | |
| Доба другої Конституції | |
| Поділ Османської імперії | |
Портал «Османська імперія» |
Часові межі епохи є дискусійними. Щодо початку більшість дослідників сходиться — визнаючи ним події Російсько-турецької війни 1768—1774 (її початок або ж, як варіант, укладання Кючук-Кайнарджійського миру), а ось щодо завершення згоди немає — поворотним пунктом вважають і початок реформ Селіма III у 1789, і прихід до влади Махмуда II у 1808, і навіть видання Гюльханейського хат-і шеріфа у 1839, адже деребеї зберігали свій вплив аж до початку доби Танзимата, а найвідоміший з них, Мухаммед Алі зберігав свій вплив і в 1840-х та заснував власну династію володарів Єгипту.
Примітки
Література
- Osmanlı Devleti ve Medeniyeti Tarihi. Editör Ekmeleddin İhsanoğlu 1.Cilt, Istanbul, 1994.
- Мутафчиева, В. „Кърджалийско време“. С., 1993.