Ніколас Мадуро

Нікола́с Маду́ро Мо́рос (ісп. Nicolás Maduro Moros; нар. 23 листопада 1962 року, Каракас) — венесуельський державний діяч, політик, Президент Венесуели з 5 березня 2013 року. З 11 січня 2019 року визнаний Національною асамблеєю Венесуели та більшістю держав (включно з Україною) нелегітимним.

Ніколас Мадуро Морос
ісп. Nicolás Maduro Moros
Прапор
62-й Президент Венесуели
Прапор
з в.о з 19 квітня 2013 року[1]
Віце-президент: Хорхе Арреаса
Аристобуло Істуріз
Тарек Ель-Айссамі
Делси Родрігес
Попередник: Уго Чавес
 
Народження: 23 листопада 1962(1962-11-23)[2][3] (59 років)
Каракас, Венесуела
Країна: Венесуела
Релігія: Католицизм
Партія: Об'єднана соціалістична партія Венесуели
Шлюб: Силія Флорес
Діти: Nicolás Maduro Guerrad
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

З 9 серпня 2006 року був міністром закордонних справ Венесуели. У жовтні 2012 року став віце-президентом, зберігши посаду міністра закордонних справ. З 5 березня 2013 року, після смерті Уго Чавеса, виконував обов'язки президента. В січні 2019 парламент Венесуели відсторонив Мадуро від посади, призначивши в.о. президента Хуана Ґуайдо. Мадуро називає дії Гуайдо держпереворотом, організованим США.[4]

Життєпис

Бабуся і дідусь з батьківського боку були євреями, сефардами, які перейшли в католицизм у Венесуелі[5]. Ніколас працював водієм автобуса та був неофіційним членом профспілки робітників Каракаського метро в 1970-х і 1980-х.

У вісімдесятих закінчив ліцей Авалі та середню школу на захід від Каракаса. Вважається одним із засновників Руху за V республіку (ісп. Movimiento V Quinta República, MVR) і як активіст зіграв важливу роль у звільненні Уго Чавеса та президентської кампанії останнього 1998 року.

Президент Венесуели

На виборах 14 квітня 2013 року обраний президентом країни, перемігши Енріке Капрілеса Радонськи.

2014 року в країні розпочалися протести через тяжку економічну ситуацію в країні, що в свою чергу стало результатом недолугої економічної політики як попереднього президента Уго Чавеса, так і Мадуро. Крім того, спад в економіці мав і об'єктивну причину — різкий спад цін на нафту, яка давала найбільше надходжень до бюджету. Венесуельська економічна криза стала причиною наймасштабнішої міграції останніх десятиліть у Латинській Америці — з 2014 по 2019 рік із країни втекло 3 млн жителів[6][7].

2017 року у Венесуелі пройшли десятки масових антиурядових протестів, під час яких загинуло понад 100 осіб.

20 травня 2018 року в країні відбулися президентські вибори. За даними ЦВК, за Мадуро проголосували 68 % виборців (5,8 млн голосів), за його суперника, лідера партії «Прогресивний авангард» Анрі Фалькона, — утричі менше. Опозиція звинуватила владу в численних порушеннях під час голосування, а в США назвали вибори нелегітимними.

10 січня 2019 року відбулась повторна інавгурація Мадуро, переобраного на другий термін.

4 серпня 2018 року на Мадуро скоїли замах під час його виступу перед гвардійцями на параді в Каракасі. Промову Мадуро під час параду на честь святкування 81-ї річниці створення Національної боліваріанської гвардії транслював державний телеканал. Після фрази «настав час відновлення економіки» він затнувся і подивився вгору, військові почали розбігатися, а трансляція перервалася[8]. Згодом Міністр зв'язку й інформації Венесуели Хорхе Родрігес заявив, що замах здійснили за допомогою безпілотників з вибухівкою. Президент не постраждав, але під час параду вибухнуло кілька дронів. Внаслідок вибуху постраждали кілька військових[9]. Мадуро звинуватив у нападі колумбійського президента Хуана Мануеля Сантоса й додав, що підозрюваних в організації замаху поліція вже заарештувала. Однак у Міністерстві закордонних справ Колумбії заяви лідера Венесуели про причетність колумбійського президента до замаху назвали «абсурдним і безпідставним»[10][11].

З 11 січня 2019 року Венесуела переживає нову політичну кризу після переобрання Мадуро на другий термін. Прихильники Мадуро і нечисленні країни (включно з Росією та Білоруссю) вважають Мадуро главою держави.

У підсумку спікер парламенту Венесуели Хуан Гуайдо оголосив себе тимчасовим Президентом Венесуели.

24 січня 2019 року Мадуро закликав розірвати дипломатичні відносини з США. 25 січня видання «Reuters» повідомило, що на тлі протестів у Венесуелі до країни прибули російські найманці з «ПВК Вагнера» для охорони Мадуро. Наближено до «ПВК Вагнера» особа розповідала, що вперше російські найманці приїхали до Венесуели перед президентськими виборами у травні 2018-го. Кількість російських підрядників у Венесуелі оцінювалась у 400 осіб[12][13].

26 січня 2019-го Франція, Німеччина, Британія, Нідерланди та Іспанія поставили Мадуро ультиматум з вимогою впродовж восьми днів оголосити дострокові президентські вибори. Якщо цього не станеться, вони визнають виконувачем обов'язків президента Гуайдо[14]. Очільник МЗС Венесуели Хорхе Арреаса заявив, що «владі країни ніхто не вказуватиме, коли проводити вибори»[15]. Мадуро закликав ЄС відмовитись від ультиматуму[16].

27 січня Каракас відкликав дипломатичну місію з Вашингтона, 14 березня американські дипломати теж покинули Венесуелу[17][18]. 23 лютого Мадуро заявив про розрив дипломатичних відносин з Колумбією. Це відбулося на тлі відправки гуманітарного вантажу до Венесуели, яку організувала опозиція на чолі з Гуайдо, з території Колумбії[19].

На фоні протестів Мадуро оголосив про підвищення мінімальної зарплати в країні на 60 % із 1 травня — до 65,021 болівара. Раніше мінімальна зарплатня становила 40,638 боліварів. Задекларовано збільшення допомоги на придбання продуктів харчування до 135 тис. боліварів замість попередніх 108 тис.[20]

30 квітня Держсекретар США Помпео повідомив, що Мадуро хотів втекти на Кубу, але росіяни переконали його залишитися. Помпео підтвердив повну підтримку Вашингтоном лідера опозиції Хуана Гуайдо[21]. 17 червня того ж року радник президента США з національної безпеки Джон Болтон заявив, що Венесуела уклала з Росією оборонний контракт на 209 млн доларів. За його словами, на такий крок офіційний Каракас пішов, щоб «купити подальшу підтримку» Москви в той час, як «сотні тисяч венесуельців голодували»[22].

27 березня 2021 Facebook заблокував акаунт Мадуро через фейки щодо COVID-пандемії[23].

Сім'я

Дружина Силія Флорес[24], старша за нього майже на 10 років. Силія є відомим лівим політиком (спочатку в русі «П'ята республіка», потім в Єдиній соціалістичній партії Венесуели). Вона змінила чоловіка на посту спікера законодавчого органу[25].

Див. також

Примітки

  1. 11 січня 2019 визнаний Національною асамблеєю Венесуели та більшістю держав (серед яких Україна) нелегітимним
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Munzinger Personen
  4. У Раді Федерації РФ засудили США за втручання у справи Венесуели
  5. Мадуро: Я не антисемит, а еврей
  6. Велике переселення. Як мільйони біженців з Венесуели змінюють обличчя Південної Америки
  7. Одна країна, два президенти: чим закінчиться протистояння у Венесуелі
  8. У Венесуелі скоїли замах на президента Мадуро: від вибуху постраждали 7 солдатів
  9. У Венесуелі під час військового параду скоїли замах на Мадуро
  10. НА ПРЕЗИДЕНТА ВЕНЕСУЕЛИ СКОЇЛИ ЗАМАХ: МАДУРО ЗВИНУВАТИВ КОЛУМБІЮ
  11. Влада Венесуели заявляє, що на президента країни Мадуро скоїли замах
  12. У Венесуелу приїхали найманці з «ПВК Вагнера» для охорони Мадуро — Reuters
  13. Російські найманці ПВК «Вагнер» поїхали до Венесуели охороняти Мадуро, — Reuters
  14. Іспанія і Франція вимагають упродовж восьми днів оголосити вибори у Венесуелі[недоступне посилання з липня 2019]
  15. Нам ніхто не встановлюватиме термінів, — у Венесуелі різко відповіли на ультиматум країн ЄС
  16. Мадуро закликав ЄС відмовитися від ультиматуму про вибори у Венесуелі
  17. ДИПЛОМАТИ США ПОКИНУЛИ ВЕНЕСУЕЛУ
  18. Усі дипломати США покинули Венесуелу, але «продоважть підтримувати демократію» — Держдеп
  19. Режим Мадуро розірвав зв'язки з Колумбією
  20. Мадуро підняв мінімальну зарплату у Венесуелі на 60 % на тлі протестів
  21. Держсекретар США каже, що Росія відмовила Мадуро від наміру втекти на Кубу
  22. Болтон: Мадуро підписав з РФ оборонний контракт
  23. Facebook заблокував акаунт президент Венесуели через COVID-фейків. РБК-Украина (рос.). Процитовано 27 березня 2021.
  24. BBCBrasil.com|Primeira Página|Parlamentares venezuelanos acusam EUA de conspiração
  25. Radio Nacional de Venezuela-> Cilia Flores presidenta de la Asamblea Nacional Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.[недоступне посилання]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.