Ніколаус цу Дона-Шлодін

Бургграф і граф Ніколаус цу Дона-Шлодін (нім. Nikolaus Burggraf und Graf zu Dohna-Schlodien; 5 квітня 187921 серпня 1956) — німецький морський офіцер, фрегаттен-капітан кайзерліхмаріне. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Ніколаус цу Дона-Шлодін
нім. Nikolaus Burggraf und Graf zu Dohna-Schlodien
Народився 5 квітня 1879(1879-04-05)[1]
Маломіце, Ґміна Маломіце, Жаганський повіт, Любуське воєводство, Польща
Помер 21 серпня 1956(1956-08-21)[1] (77 років)
Штефанскірхен, Розенгайм, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність письменник, військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Боксерське повстання
Титул граф
Військове звання Фрегаттен-капітан
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Білого Сокола
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Лицарський хрест Військового ордена Святого Генріха
Орден Військових заслуг Карла Фрідріха
Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Герб

Біографія

У 1896 році вступив на службу в німецький військово-морський флот. У 1901-1902 роках служив на канонерському човні «Tiger», що діяв у Східній Азії. В 1910-1912 роках командував канонерським човном «Tsingtau». У 1913 році призначений штурманом на лінкор «Posen».

21 вересня 1915 року отримав наказ знайти відповідне судно і переобладнати його під допоміжний крейсер, здатний також діяти в якості мінного загороджувача. Вибір припав на транспорт-банановоз «Pungo» (4 788 брт), який отримав нове ім'я — SMS Möwe (Чайка). Судно озброїли чотирма 150-мм і одним 105-мм гарматами, двома 500-мм торпедними апаратами. Також на борту були 500 морських мін. Первинним завданням корабля була постановка мінних загороджень, і тільки після її виконання капітан міг зайнятися рейдерськими операціями. «Меве», замаскований під шведський пароплав, покинув Кіль 15 грудня 1915 року. 4 березня 1916 року крейсер повернувся в порт, маючи на рахунку 13 парових і 1 вітрильне судно, а також застарілий британський лінкор «King Edward VII», загиблий на мінах, виставлених рейдером біля північного узбережжя Шотландії. 2 судна були захоплені в якості призів і відправлені до Німеччини. Загальний тоннаж потоплених суден склав 159 400 тонн. 22 листопада 1916 року крейсер вийшов у другий похід, що закінчився 22 березня 1917 року. Результатом походу стали 27 потоплених суден загальним тоннажем 127 707 тонн. Завдяки зусиллям німецької військової пропаганди, корабель і його команда отримали популярність серед населення країни, а Дона-Шлодін був призначений на почесну посаду морського ад'ютанта імператора Вільгельма II.

Після війни командував загоном фрайкора «Möwe», брав участь в придушенні Сілезького повстання. У 1919 році вийшов у відставку і зайнявся торгівлею в Гамбурзі, в 1930-х переїхав в Баварію.

Нагороди

Отримав численні нагороди, серед яких:

Бібліографія

  • S. M. S. „Möwe“. Perthes, Gotha 1916
  • Der Möwe zweite Fahrt. Perthes, Gotha 1917
  • Der „Möwe“ Fahrten und Abenteuer. Erzählt von ihrem Kommandanten. Perthes, Stuttgart 1927 — перевидання попередніх творів.

Література

  • Галыня Виктор Анатольевич. Рейдеры Гитлера. Вспомогательные крейсера Кригсмарине. — М: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2009. — 192 с. — ISBN 978-5-699-38274-3.
  • Dr. Otto Weddigen: Unsere Möwe!, Fahrten und Heldentaten der „Möwe“ und ihres Kommandanten, des Burggrafen und Grafen Nikolaus zu Dohna-Schlodien, Leipzig 1916

Примітки

  1. Munzinger Personen
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.