Ніколаєва Тетяна Петрівна

Тетяна Петрівна Ніколаєва (рос. Николаева, Татьяна Петровна, (4 травня 1924, Бєжиця, РРФСР, СРСР — 22 листопада 1993, Сан-Франциско, США) — радянська піаністка, викладачка і композиторка. Народна артистка СРСР (1983). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1951).

Ніколаєва Тетяна Петрівна
Народилася 4 травня 1924(1924-05-04)[1][2][…]
Бежиця, Брянська губернія, РСФРР, СРСР[3]
Померла 22 листопада 1993(1993-11-22)[1][2][…] (69 років)
Сан-Франциско, Каліфорнія, США[4]
·інсульт
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність композиторка, піаністка, музикознавиця, музична педагогиня, викладачка університету
Alma mater Центральна музична школа
Вчителі Гольденвейзер Олександр Борисович
Відомі учні Gabriella Tormad
Знання мов російська
Заклад Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Членство Спілка композиторів СРСР
Жанр класична музика
Партія КПРС
Нагороди
Тетяна Ніколаєва

Біографія

Народилась у місті Бежица (нині — в межах Брянська). Закінчила Московську консерваторію в класі А. Б. Гольденвейзера і Євгена Голубєва 1946 року за спеціальністю «фортепіано» і 1950 року як композитор.

1950 року виграла головний приз конкурсу імені Баха, присвяченого 200-річчю смерті Й. С. Баха. Членом журі цього конкурсу був Д. Д. Шостакович, який присвятив їй 24 прелюдії і фуги, і Тетяна стала першою виконавицею цього циклу.

З 1959 року Ніколаєва викладала в Московській консерваторії, з 1965 року професор.

Творчість

Тетяна Ніколаєва записала близько 50 платівок, серед яких — багато творів Баха, включаючи «Мистецтво фуги». Нею був записаний альбом з усіма сонатами Л. Бетховена. За виконання творів Р. Шумана в 1971 році вона була визнана гідною в НДР Премії Роберта Шумана.

Після розпаду СРСР Ніколаєва зробила кілька концертних турів по Європі та Америці, і прийнята була з великим успіхом. Її третій запис «24 Прелюдій і фуг» Шостаковича в 1991 році був удостоєний премії Gramophone в інструментальній категорії.

13 листопада 1993 року під час виконання цього твору на концерті в Сан-Франциско, Ніколаєва була вражена крововиливом у мозок і змушена була перервати свій виступ. Через дев'ять днів, 22 листопада, померла. Похована в Москві на Новодівочому кладовищі (ділянка № 3).

Нагороди та премії

Пам'ять
  • 1999 року ім'я Т. П. Ніколаєвої присвоєно дитячій школі мистецтв № 1 міста Брянська, де починався її творчий шлях.[5] 2000 року на будівлі школи мистецтв відкрито меморіальну дошку, присвячену пам'яті Тетяни Петрівни.[6]
  • З 1996 року на базі брянської школи мистецтв № 1 (нині носить ім'я піаністки) кожні два роки проводиться Міждержавний конкурс юних піаністів імені Ніколаєвої.[7]

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #134473671 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. https://www.presencecompositrices.com/compositrice/nikolayeva-tatiana
  4. The New York Times / D. Baquet — Manhattan, NYC: The New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1851. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  5. Тетяна Петрівна Ніколаєва на сайті debryansk.ru. Архів оригіналу за 21 червня 2008. Процитовано 1 жовтня 2011.
  6. Тетяна Петрівна Ніколаєва на сайті narod.ru. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 жовтня 2011.
  7. В Брянске пройдет VII открытый межгосударственный конкурс юных пианистов имени Николаевой

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.