Нікола Бабич

З 16 років грав у складі команди ХАШК, у складі якої виступав у 1921—1926, а також пізніше у 1933—1937 роках[3]. Двічі з командою був володарем кубка Загреба у 1925 і 1926 роках.

З 1927 року виступав у команді «Граджянскі» (Загреб), де грав його старший брат Драгутин Бабич. У склад нового клубу Нікола також двічі здобував кубка Загреба у 1927 і 1928 роках, а також у 1928 році здобув звання чемпіона Югославії. Команда одержала чотири перемоги і одного разу програла в одноколовому ліговому турнірі для шести учасників. Бабич зіграв у чотирьох матчах змагань і забив чотири голи.

По завершенні сезону чемпіон переміг 5:1 «Югославію» у відбірковому матчі за право зіграти у зіграти міжнародному турнірі для провідних клубів Центральної Європи — Кубку Мітропи[4]. В 1/4 фіналу змагань «Граджянські» переміг у першому матчі чемпіона Чехословаччини клуб «Вікторію» — 3:2. Проте, у матчі відповіді упевнену перемогу святкували суперники — 1:6.

Загалом у складі «Граджянскі» зіграв у 1927—1928 роках в 27 офіційних матчах і забив 11 м'ячів[3]. Серед них 4 матчі і 4 голи у чемпіонаті Югославії, 13 матчів і 6 голів у чемпіонаті Загреба, 7 матчів і 1 гол у кубку Загреба, 2 матчі у кубку Мітропи, 1 матч у кваліфікації до кубку Мітропи.

Сезон 1928-29 провів у складі одного з найсильніших клубів Європи того часу — віденського «Рапіда», з яким став чемпіоном Австрії і фіналістом кубку країни. Щоправда, зіграв за команду лише 3 матчі: 2 у чемпіонат і 1 кубку Австрії (у півфіналі)[5].

Виступав також у складі третього провідного клуба Загреба того часу — «Конкордії». У 1932 році завоював з цією командою свій другий титул чемпіона країни. Забив 2 голи у 5 проведених матчах змагань[6].

Здебільшого грав на позиції центрального нападника, хоча під кінець кар'єри неодноразово виступав у півзахисті або на фланзі нападу[3]. За професією ветеринар[3].

1928 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Туреччини (2:1). Був у заявці збірної під час Олімпійських ігор 1928 року в Амстердамі, але на поле не виходив. Ще два матчі за національну команду зіграв у 1932 році.

Виступав у складі збірної Загреба. Зокрема, у 1925 році у складі збірної міста ставав переможцем кубка короля Олександра, турніру для збірних найбільших міст Югославії. Загреб у фіналі переграв Спліт з рахунком 3:1, а на попередніх стадіях переміг Любляну (3:1, один з голів забив Нікола) і Белград (2:1)[7].

 Статистика матчів і голів за збірну —  Югославія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
08.04.1928	Загреб	Югославія	2 – 1	Туреччина	товариський матч	-
24.04.1932	Ов'єдо	Іспанія	2 – 1	Югославія	товариський матч	-
03.05.1932	Лісабон	Португалія	3 – 2	Югославія	товариський матч	-
Усього		Матчів	3		Голів	0

Трофеї і досягнення

• Чемпіон Югославії (2):

«Граджянскі»: 1928

«Конкордія»: 1932

• Володар кубка Загреба (4):

ХАШК: 1925, 1926

«Граджянскі»: 1927, 1928

• Володар кубка короля Олександра:

Загреб: 1925

Примітки

1. У чемпіонаті Загреба і чемпіонаті Югославії
2. Лише у фінальному турнірі чемпіонату Югославії
3. Профіль на сайті клубу «Динамо» (Загреб)
4. Виступи югославських клубів у кубку Мітропи і кваліфікація до нього. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 3 червня 2017.
5. Профіль на історичному сайті клубу «Рапід»
6. Подробиці розіграшу чемпіонату Югославії 1931-32. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 3 червня 2017.
7. Кубок короля Олександра 1925. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 3 червня 2017.

Посилання

• Профіль на сайті клубу «Динамо» (Загреб) (хор.)
• Профіль на сайті сербської збірної з футболу (серб.)
• Статистика виступів у чемпіонаті Югославії (серб.)
• Виступи за збірну (англ.) (рос.) (чес.)