Нікольська волость

Нікольська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у селі Нікольське.

Нікольська волость
Центр Нікольське
Площа 25 454 (1880)
Населення 10 610 осіб (1880)
Густота 38.2 осіб / км²

Станом на 1880 рік складалася 4 поселень, 2 сільських громад. Населення 10 610 осіб (5262 чоловічої статі та 5348 — жіночої), 1601 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 2522522087
Приватної власності
Іншої власності 229229
Загалом 2545422316

Поселення волості на 1880 рік[2]:

  • Нікольське — колишнє державне село при річці Подгорна за 95 верст від повітового міста, 8899 осіб, 1406 дворів, 3 православні церкви, школа, поштова станція, 4 лавки, цегельний завод, 104 вітряних млини, 3 ярмарки на рік.
  • Краснопольє — колишнє державне село, 1346 осіб, 154 двори, православна церква, лавка, 12 вітряних млинів.

За даними 1900 року у волості налічувалось 17 поселень із переважно російським населенням, 4 сільських товариств, 61 будівля та установа, 1702 дворових господарства, населення становило 11 594 особи (5920 чоловічої статі та 5674 — жіночої)[3].

1915 року волосним урядником був Семен Андрійович Журавльов, старшиною був Никифор Григорович Колотев, волосним писарем Михайло Степанович Нєфєдов[4].

Примітки

  1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5619-5635)
  4. рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.