Нікси

Нікс (нім. Nixen) — це русалки, або водяники в середньо- і північно-європейському фольклорі.

«Гілас та Німфи» — картина Джона Уильяма Уотерхауса

Етимологія

Ці слова за своїм походженням виходять до загальнонімецьких *nikwus або *nikwis(i), які, в свою чергу, походять від слова з праіндоєвропейської мови *neigw (означає «мити»).[1] Це пов"язане з санскритським nḗnēkti («мити»), грецькими νίζω (nízō) та νίπτω (níptō), і ірландським nigther.[2]

Форма neck з'являється в англійській та шведській мовах (neck і näck відповідно).[2] Шведська форма походить від давньошведського neker, яке відповідає давньоісландському nykr, і nykk (норвезькому нюнорському).[2]У фінській це слово означає näkki. Давньоданська форма nikke розвинулася в данське і норвезьке слово nøk(ke).< ref name = "hellquist" /> Ісландське слово nykur також використовується для позначення гіпопотама.[2]

Давньоверхньонімецька форма nihhus також означала «крокодил»,[2], а давньоанглійське nicor[2] може означати як «водне чудовисько», так і «гіпопотам».[2]

Опис в різних країнах
Діти з риб'ячими хвостами на Старій Ратуші в Лейпцизі

Самими ранніми свідоцтвами про русалок були сирени з епосу Гомера «Одиссея», в якій Одиссей намагався запобігти згубній дії пісні сирен.

Норвегія
Nøkken- картина Теодора Кіттельсена.

У Норвегії некки (норв. Nøkken) відображаються як страшні, злі істоти, пов'язані з демонами. Вони постійно перебувають біля води і намагаються заманити в неї людей і тварин. Особливо небезпечні були вони для нехрещених немовлят і вагітних жінок. Також вони описуються як сумні люди, що живуть на самоті і скаржаться на те, що вони не можуть потрапити на небеса.

Некки могли використовувати гарний спів і музику, щоб причаровувати своїх жертв. У декількох історіях некк - майстер гри на скрипці. Є також історії, в яких він навачає людей своєму мистецтву гри на скрипці в обмін на жертву або що-небудь ще - наприклад, обіцянка спасіння і блаженства.

Швеція
Скульптури некків на фонтані в місті Уппсала

Некки (швед. Näcken) часто асоціювалися з не менш страшними істотами, яких шведською мовою називаютьströmkarlen. Це підземні музиканти, жертви яких сиділи всю ніч біля водоспаду.

Німеччина

Нікси в німецькому фольклорі стали русалками[3], які намагаються заманити людей у ​​воду. Вони чимось схожі на кельтську Мелюзіну і грецьких сирен. Чоловіки-нікс могли бути різних форм: крім водяних, вони були рибами, зміями і навіть людьми. Жінки-Нікс - красуні з риб'ячим хвостом. Коли вони знаходяться в людських формах, їх можуть розпізнати по мокрому подолу одягу. Нікси зображуються як шкідливі в деяких історіях, але безневинні і доброзичливі в інших.

У 19-му столітті Якоб Грімм зараховує никсів до водяних духів, які люблять музику, пісні і танці і каже: «Як сирени, Нікси приваблюють своєю піснею молодь, а потім тягнуть її на дно." [3] За Грімом, вони можуть бути людьми, однак у них є особливості зовнішності, притаманні тваринам.

Нікси з легкої подачі Ріхарда Вагнера стали також відомі як діви Рейну.

«Діви Рейну» - картина Йоганна Генріха Фюсслі

Однією з найвідоміших нікс німецького фольклору є Лорелея. Згідно з легендою, вона сиділа на одній із скель на березі Рейну (скеля тепер носить її ім'я) і приваблювала своєю піснею рибалок і човнярів на скелі.

Данія

Некки (дан. Nøkken) - в датському фольклорі надприродні істоти, які живуть в струмках, річках і озерах, де вони приваблюють людей своєю грою. Некки могли бути чотириногими.

Швейцарія

У Швейцарії є легенда (міф), про Ніксів, що жили на березі Цугського озера (кантон Цуг)

Див. також
  • Лорелей - скеля на території Німеччини, де за легендами жила одна з нікс - Лорелея.

Література
  • Barbara Stamer (Hrsg.): Märchen von Nixen und Wasserfrauen, Frankfurt 1987
  • Enn Vetemaa: Die Nixen von Estland, Frankfurt 2002
  • Gwen Benwell & Arthur Waugh: Töchter des Meeres. Von Nixen, Nereiden, Sirenen und Tritonen. Marion von Schröder, Hamburg 1962
  • Grimm, Jacob (1835). Deutsche Mythologie
  • Hellström, AnneMarie. (1985). Jag ​​vill så gärna berätta ...
  • Karlsson, S. (1970). I Tiveden, Reflex, Mariestad.

Примітки
  1. Köbler, Gerhard: Indogermanisches Wörterbuch. Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 17 липня 2011.
  2. Svensk etymologisk ordbok, by Elof Hellquist (1922) Lund, C. W. K. Gleerups förlag Berlingska boktryckeriet. p. 532.
  3. Grimm 1835:17:11.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.