Вавилонська вежа

Вавилонська вежа — символ сум'яття і безладу. Згадується у Книзі Буття в 11 главі. На думку сучасних вчених, таких, як Стівен Л. Гарріс, на біблійну історію про Вавилонську вежу ймовірно вплинув зикурат Етеменанкі під час вавилонського полону євреїв.[3]

Вавилонська вежа
Названо на честь Tower of Babeld
Держава  Ірак[1]
Головний предмет твору Tower of Babeld і мова (мовлення)
Події розгортаються в місцевості Tower of Babeld
 Вавилонська вежа у Вікісховищі
Вавилонська вежа. Ілюстрація до книги Самуеля Лейнґа «Походження людини»[2] 1892
Гендрік ван Клеве III «Зведення Вавилонської вежі». XVI cт. (Музей Креллер-Мюллер, Нідерланди)
«Вавилонська вежа». Автор — Lodewijk Toeput. 1587
«Вавилонська вежа». Картина Тобіаса Вергахта та Пітера Брейгеля молодшого. (Королівський музей витончених мистецтв (Антверпен))
Ілюстрація до книги Атанасіуса Кірхера (Athanasius Kircher) «Turris Babel, Sive Archontologia Qua Primo Priscorum post diluvium hominum vita, mores rerumque gestarum magnitudo…» з зображенням Вавилонської вежі. Автор — Lieven Cruyl. 1679. (Музей Гетті, Каліфорнія)

Біблійні відомості

За стародавньою історією з біблії про Вавилонське стовпотворіння[4], понад чотири тисячі років тому усі люди мешкали у Месопотамії, тобто в басейні річок Тигру і Євфрату, і спілкувались однією мовою. Оскільки земля цих місць була дуже плодовита, то люди жили заможно. Від цього вони дуже запишалися і вирішили побудувати вежу аж до самого неба. Вежа усе росла і росла вгору. Нарешті Бог розгнівався на нерозсудних і пихатих людей та покарав їх. Він змусив будівельників розмовляти різними мовами. Зарозумілі творці вежі, не зрозумівши один одного, занедбали будівництво та розійшлися у різні боки. Так вежа залишилася недобудованою, а місто, де відбувалося будівництво і змішалися усі мови, назвали Вавилоном.

Потенційний реальний відповідник

На думку сучасних вчених, таких як Стівен Л. Гарріс, на біблійну історію про Вавилонську вежу ймовірно вплинув зикурат Етеменанкі під час вавилонського полону євреїв.[3] Зикурат Етеменанкі («Наріжний камінь небес і землі») був побудований в II тисячолітті до нашої ери, але потім неодноразово руйнувався і знов відбудовувався. Остання реконструкція Етеменанкі здійснилася в VII–VI століттях до нашої ери. Цей зикурат з високими сходами і пандусами мав квадратну основу зі сторонами приблизно 90 м і 91-метровою висотою.

Цікаві подробиці
  • Будівля Європарламенту спроектована у вигляді недобудованої Вавилонської вежі за картиною Пітера Брейгеля Старшого «Зведення Вавилонської вежі».
  • На знайденій у 2017 р. стародавній пластині, яка належить до VI століття до нашої ери, зображений Навуходоносор II, правитель Месопотамії, і Вавилонська вежа.[5]
  • Під час зведення Вавилонської вежі (й багатьох інших споруд міста Вавилону, у перекладі – «Брама Бога») застосовувалися бітумні в’яжучі матеріали: «І стала в них цегла замість каменів, а земляна смола замість вапна» («Перша книга Мойсея», 11:3).

Галерея зображень Вавилонської вежі

Примітки
  1. archINFORM — 1994.
  2. Human Origins. By SAMUEL LAING. Illustrated. London, Chapman & Hall, 1892 (англ.)
  3. Harris, Stephen L. (2002). Understanding the Bible. McGraw-Hill. с. 50–51. ISBN 9780767429160.
  4. 1 М. 11
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 травня 2017. Процитовано 21 травня 2017.

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.