Нішікорі Кеі
Нішікорі Кеі (яп. 錦織 圭, にしこり けい, 29 грудня 1989 року в Мацуе, Японія) — японський тенісист, колишня 4 ракетка світу, фіналіст Відкритого чемпіонату США 2014, бронзовий призер Олімпіади 2016. Почав займатися тенісом у віці п'яти років, а вперше пробився в основну сітку турніру рівня ATP у 17 років.
Нішікорі Кеі | |
---|---|
| |
Громадянство | Японія |
Місце проживання |
Брейдентон, США |
Дата народження | 29 грудня 1989 (32 роки) |
Місце народження |
Префектура Сімане, Японія |
Зріст | 178 см |
Вага | 73 кг |
Початок кар'єри | 2007 |
Робоча рука | права |
Бекхенд | дворучний |
Тренер |
Майкл Чанг, Максим Мирний |
Призові, USD | $23,846,631 |
Одиночний розряд | |
Матчів в/п | 403/190 |
Титулів | 12 |
Найвища позиція | 4 (2 березня 2015) |
Поточна позиція | 31 (20 березня 2020) |
Турніри Великого шлема | |
Австралія | чвертьфінал (2012, 2015, 2016, 2019) |
Ролан Гаррос | чвертьфінал (2015, 2017, 2019) |
Вімблдон | чвертьфінал (2018, 2019) |
США | фінал (2014) |
Інші турніри | |
Підсумковий турнір | півфінал (2014, 2016) |
Олімпіада | Бронза (2016) |
Парний розряд | |
Матчів в/п | 25/31 |
Найвища позиція | 167 (19 березня 2012) |
Турніри Великого шлема | |
Ролан Гаррос | 2К (2011) |
Вімблдон | 2К (2011) |
Інші парні турніри | |
Олімпіада | 1К (2012) |
Востаннє картку оновлено: 8 серпня 2020 |
Особисте життя
Нішікорі живе у Флориді і тренується у Тенісній Академії Ніка Болетьєрі. Його батьки — Кіоші та Ері, також він має сестру Рейну. Його хобі — футбол, гольф, читання та слухання музики. У відеогрі Grand Slam tennis його визначальною рисою визначено витривалість. У грудні 2010 року було оголошено, що з сезону 2011 його тренуватиме Бред Гілберт[1], який уже тренував Енді Маррея та двох перших ракеток світу Андре Агассі та Енді Роддіка.
Тенісна кар'єра
Юніорська кар'єра
Нішікорі виграв титул на Riad 21 Tournament у Рабаті, Мороко у 2004 році і був у чвертьфіналі юніорського Ролан Гаррос 2006. Там же він виграв титул у парі з Еміліано Масса. У 2007 році він виграв Luxilon Cup, що проводився на Мастерсі в Маямі.
2006
У 2006 році Нішікорі виграв Ф'ючерс в Мексиці та отримав вайлдкард на Challenger у Кіото.
2007
Нішікорі вийшов у фінали двох турнірів, що проводились під егідою Асоціації тенісу США, але програв обидва - Дональду Янгу та Алексу Богомолову. На Мастерсі у Маямі Нішікорі грав пару з триразовим переможцем Ролан Гаррос Густаво Куертеном, проте вони вилетіли у першому колі. На Вімблдоні він був спаринг-партнером Роджера Федерера
Після свого дебюту в основній сітці турнірів ATP у Лос-Анжелесі він кваліфікувався на Indianapolis Tennis Championships у липні 2007. Він переміг Алехандро Фалья у першому раунді 6-4, 6-3, здобувши свою першу перемогу на цьому рівні. Потім він переміг Міхаеля Беррера і досягнув першого в кар'єрі чвертьфіналу турніру ATP. Він програв Дмитру Турсунову, але став наймолодшим чвертьфіналістом Indianapolis Tennis Championships з часів Бориса Беккера у 1985.
На своєму третьому в кар'єрі турнірі ATP у Вашингтоні Нішікорі переміг Теймураза Габашвілі у першому раунді, але поступився Жульєну Беннето у другому. Він програв у першому раунді China Open та Japan Open Tennis Championships Івану Любичичу та Заку Флейшману відповідно.
2008
Нішікорі почав рік з півфіналу Челенжера в Маямі. Потім він, будучи №244 рейтингу, пройшов два кола кваліфікації до турніру в Делрей-Біч, у яких здолав Ніколаса Тодеро та Алекса Богомолова. У першому колі він переміг Флоріана Маєра (той знявся у другому сеті). У другому колі Нішікорі переміг Амера Деліча, ще одного кваліфаєра. У чвертьфіналі він переміг Боббі Рейнолдса, а у півфіналі - Сема Кверрі. У фіналі Нішікорі здолав першого сіяного Джеймса Блейка у трьох сетах (3-6, 6-1, 6-4) і став першим за 16 років[2] японським гравцем, який переміг на турнірі серії ATP.
Він програв у першому колі Miami Masters іспанцю Альберту Монтаньєсу. Він знову зустрівся із Джеймсом Блейком на River Oaks International tournament у Х'юстоні у першому колі, але програв 4–6, 4–6. Нішікорі дійшов до третього кола Queen's Club Championships, де в боротьбі програв Рафаелю Надалю 4–6, 6–3, 3–6..
Він вперше виступив на турнірі Великого шолома на Вімблдоні, проте був вимушений знятися у матчі першого кола проти француза Марка Жикеля за рахунку 1-1 за сетами. У серпні він взяв участь в Олімпійському турнірі[3] в Пекіні, але програв у першому колі німцю Райнеру Шуттлеру.
У своєму дебютному матчі на US Open Нішікорі переміг 29-го сіяного Хуана Монако 6–2, 6–2, 5–7, 6–2. У другому колі він переміг хорвата Роко Карашуніча. 30 серпня 2008 року він став першим за 71 рік японцем, який вийшов у 4-е коло US Open, перемігши 4-го сіяного Давида Феррера 6–4, 6–4, 3–6, 2–6, 7–5, що стало найбільшою сенсацією турніру. У наступному матчі він поступився 17-му сіяному Хуану-Мартіну дель Потро у трьох сетах.
На Japan Open Tennis Championships він дійшов до 1/8 фіналу, де програв французу Рішару Гаске 1–6, 2–6.
Нішікорі отримав wildcard на Stockholm Open, де досяг другого півфіналу у цьому сезоні, незважаючи на ушкодження коліна. Маріо Анчич знявся у чвертьфіналі, а у півфіналі Нішікорі був розбитий Робіном Содерлінгом 1–6, 0–6.
2009
Нішікорі невтішно почав сезон, програвши у першому колі Australian Open Юргену Мельцеру. 25 березня його було названо найкращим новачком 2008 року. Він став першим азіатом, хто отримав цю нагороду[4]. Він знявся з Ролан Гаррос, Вімблдон і US Open через травму правого ліктя.
2010
Кеї повернувся в Тур після травми ліктя у попередньому сезоні. Він отримав wildcard у Делрей-Біч, але програв у першому колі Бенджаміну Беккеру. Після цього він взяв участь у трьох турнірах рівня Challenger, здобувши один трофей та досягнувши двох чвертьфіналів.
У своєму першому матчі на Ролан Гаррос проти колумбійця Сантьяго Хіральдо Нішікорі врятувався з дефіциту у два сети 2–6, 4–6, 7–6, 6–2, 6–4, але у другому програв Новаку Джоковичу 1–6, 4–6, 4–6. Потім він програв Рішару Гаске у першому колі AEGON Championships. На Вімблдоні він програв Рафаелю Надалю у першому колі 2–6, 4–6, 4–6,
На US Open перша ракетка Японії Нішікорі здолав у другому раунді опір 11-го сіяного хорвата Маріна Чиліча 5–7, 7–6, 3–6, 7–6, 6–1, і досягнув свого найкращого результату на турнірах Великого шолома у сезоні.
2011
Нішікорі почав сезон у Ченнаї, де вже в першому раунді переміг дворазового діючого чемпіона турніру Маріна Чиліча. Він програв у чвертьфінлі Янко Типсаревичу. На Australian Open Нішікорі досягнув третього раунду, перемігши Фабіо Фоньїні у першому колі і Флоріана Маєра у другому. У третьому колі він поступився 9-му сіяному Фернандо Вердаско. Після цього турніру він піднявся на 70 місце в рейтингу.
На перших двох Мастерсах сезону Нішікорі виступив невдало, програвши у першому колі в Індіан-Веллсі та в другому колі у Маямі. Після цього він вдруге в кар'єрі вийшов у фінал турніру ATP - цього разу на U.S. Men's Clay Court Championships. Там він зазнав поразки від власника wildcard Раяна Світінга. На Ролан Гаррос Нішікорі програв у другому колі українцю Сергію Стаховському, а на Вімблдоні - у першому колі Ллейтону Х'юїтту. На US Open він знявся у першому ж матчі проти Флавіо Чіполла.
На Мастерсі в Шанхаї Нішікорі досягнув свого першого півфіналу такого рівня. У другому раунді він переміг Робіна Хаасе, програвши перший сет із рахунком 0-6. У третьому раунді Нішікорі створив найбільшу сенсацію турніру, перемігши 4-го сіяного Жо-Вілфріда Тсонга. У чвертьфіналі він здолав 12-го сіяного українця Олександра Долгополова, і нарешті поступився 2-му сіяному Енді Маррею у півфіналі.
Після цього він досягнув найвищого в кар'єрі місця в рейтингу - 30. На турнірі в Базелі Нішікорі здолав першу ракетку світу Новака Джоковича з рахунком 2–6, 7–6, 6–0, відігравшись з рахунку 4–5, 0–30 у другому сеті. Ця перемога стала тільки четвертою поразкою Джоковича у сезоні, другою поразкою у повному матчі. У фіналі Нішікорі поступився Роджеру Федереру. Після успішного осіннього відрізку йому був наданий спеціальний доступ на Paris Masters. Крім того, Нішікорі став 24-ю ракеткою світу.
2012
Нішікорі почав сезон з турніру Brisbane International, де програв у другому колі Маркосу Багдатісу. На Australian Open, Нішікорі дійшов до чвертьфіналу, здолавши Жо-Вілфріда Тсонга, але потім програв Енді Маррею. Нішікорі став першим японцем у чвертьфіналі Australian Open за 80 років[5].
На Олімпіаді Нішікорі програв у чвертьфіналі аргентинцю Хуану-Мартіну дель Потро[6], який потім виборов бронзову медаль.
На Мастерсі у Цинциннаті Нішікорі програв у третьому колі Станісласу Ваврінці 6-3, 6-3.
У жовтні він здобув свій другий титул на рівні Туру, перемігши у фіналі турніру в Токіо Мілоша Раонича з рахунком 7-6 (5), 3-6, 6-0.
Фінали турнірів ATP
Легенда |
---|
Турніри Великого шолома (0–0) |
Фінал Світового Туру ATP (0–0) |
Світовий Тур ATP Мастерс 1000 (0–0) |
Світовий Тур ATP 500 (0–1) |
Світовий Тур ATP 250 (1–1) |
Статус | № | Дата | Турнір | Покриття | Суперник у фіналі | Рахунок у фіналі |
---|---|---|---|---|---|---|
Переможець | 1. | 11 лютого 2008 | Делрей-Біч, США | Хард | Джеймс Блейк | 3–6, 6–1, 6–4 |
Фіналіст | 1. | 10 квітня 2011 | Х'юстон, США | Ґрунт | Раян Світінг | 4–6, 6–7(3–7) |
Фіналіст | 2. | 6 листопада 2011 | Базель, Швейцарія | Хард (i) | Роджер Федерер | 1–6, 3–6 |
Переможець | 2. | 7 жовтня 2012 | Токіо, Японія | Хард | Мілош Раонич | 7-67-5, 3-6, 6-0 |
Статистика виступів на турнірах Великого шолома
Турнір | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | В–П | % Перемог |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Турніри Великого шолома | |||||||||
Australian Open | A | A | 1К | A | 3К | ЧФ | 4К | 9-4 | 69.23 |
Ролан Гаррос | A | Q2 | A | 2К | 2К | A | TBA | 2–2 | 50.00 |
Вімблдон | A | 1К | A | 1К | 1К | 3К | TBA | 2–4 | 33.33 |
US Open | 2РК | 4К | A | 3К | 1К | 3К | TBA | 7-4 | 63.64 |
Перемоги - Поразки |
0–0 | 3–2 | 0–1 | 3–3 | 3–4 | 8-3 | 3-1 | 20-14 | 58.82 |
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 8 серпня 2012.
- Newcomer Nishikori shocks Blake
- ITF places announced for 2008 Olympic Tennis Event
- Nishikori wins ATP newcomer award
- Nishikori's medal dreams ended by Del Potro. Архів оригіналу за 04-08-2012. Процитовано 02-08-2012.