Облатки Успіння

Засновниками організації є отець Емануель д'Альзон (1810–1880) і Марі Коренсон (духовне ім'я — мати Марія-Еммануель від Співчуття) (1842–1900), дочка буржуа з Німу, яка народилася в Парижі 28 липня 1842. Була обрана отцем Альзоном як перша верховна настоятелька. Прийняла перші обіти у квітні 1867 у Вігані, а вічні — 18 квітня 1868 в Німі. Вона заклала головний дім організації в Німі на вулиці Сегье у 1873 році і привела його до конгрегації за вказівкою отця Альзона. У 1882 році вона відійшла від влади отця Пікара (новий голова августинців Успіння), і потім формує окрему гілку організації в Парижі. Через погане здоров'я передала повноваження наступниці у 1897 році і померла в Німі 22 липня 1900 року.

Історія Конгрегації Облаток Успіння була відзначена розколом 1882 року від ассумпціоністів. У 1926 році за допомогою отця Жерве Квенарда (керівник ассумпціоністів), були об'єднані дві гілки — з Парижу та Німу раніше поділеними у 1912 році матір'ю Франк (від августинців Провидіння з Бордо або сестер Облаток Божої Розради). У 1963 році О. А. поглинається нобертинцями з Меніль-Се-Дені, які засновані в 1889 році Мері Гуссон-Каркенак (1865–1897). У червні 1991 року був підписаний союзний указ із гілкою з Бордо.

Таблиця настоятельок Облаток Успіння

Зараз у Облаток є 513 учасниць в 73 громадах і 10 провінціях і віце-провінціях в 19 країнах: (Велика Британія, Бельгія, Болгарія, Бразилія, Буркіна-Фасо, Демократичній Республіці Конго, Південна Корея, Кот-д'Івуар, Франція (з 1865 року), Ірландія, Ізраїль, Італія, Нідерланди, Парагвай, Румунія, Росія, Руанда, Танзанія, Туреччина (з 1868 року).